У Полтаві місцевих виробників продукції, товарів та послуг вирішили об’єднати під однією торговою маркою «Полтавська марка». Їхня продукція відповідає усім вимогам стандартів якості, проте внаслідок недостатньої реклами попит на неї досить низький. Це, в свою чергу, призводить до зменшення обсягів збуту, виробництва, скорочення штатів та зменшення заробітної плати, а в подальшому — витіснення місцевого виробника з ринку.

Хочеш, щоб про тебе знали, принаймні, скажи про це

Програма передбачає утримання обсягів збуту продукції на стабільному рівні, збереження робочих місць для полтавців, формування фонду заробітної плати, а тим самим збільшення надходжень до бюджету, пенсійного фонду, забезпечення соціальної сфери. Першим кроком стала пропозиція підприємствам нанести на свої вироби відповідний знак, а торговельним організаціям відповідно оформити місця їхнього розміщення. Рекламні біг-борди, які опустіли через кризу та заборону рекламувати тютюн і горілку, тепер безплатно почали популяризувати полтавських товаровиробників. Міська рада звільнила рекламні фірми від сплати податку на землю в тих місцях, де розміщується реклама «Полтавської марки». Принаймні тепер споживачі серед значного асортименту продукції та яскравих етикеток помічають саме полтавські й роблять вибір.
 

Будь господарем, неси гроші додому!

До цього закликають розробники програми й аргументують: «Щоб не довелося шукати нову роботу, купуйте те, що зробили рідні руки». Як і годиться доброму господарю, найбільшим поборником «Полтавської марки» став міський голова Андрій Матковський: «Підкреслюю — ми не думаємо про якийсь сепаратизм і не прагнемо зробити так, щоб у Полтаві було все добре, а в усіх інших погано. Але коли виникла сама криза і з телевізійних каналів про це багато говорять, а наші центральні органи влади не відповідають на запитання: «Що робити?», аби зберегти заробітну плату й бути впевненим у завтрашньому дні, то ми вирішили допомогти нашим людям хоча б добрим словом. Так була прийнята антикризова програма «Полтавська марка». Ми запропонували самим полтавцям підтримати самих себе, купуючи якомога менше імпортної продукції. У супермаркетах чи звертаючись за послугами до того чи іншого постачальника, ми попросили надавати пріоритет саме полтавському виробнику (мається на увазі Полтавська область. — Авт.). Чому? Бо впевнені, що полтавський виробник сплачує податки на території міста — кошти, сплачені за полтавську ковбасу, цукерки, пиво, повертаються знову-таки на підпься в місто. У такий спосіб ми зберігаємо робочі місця і наповнюємо бюджет. З другого боку, ми кажемо, що під час кризи маємо економити й рахувати кожну копійку і тому, якщо ми заробили гривню, то хочемо за цю гривню купити якісну продукцію. Ми маємо проконтролювати якість продукції на території міста тих виробників, яких ми знаємо й розуміємо. Так ми підставили плече виробникам і посприяли їм у рекламі, оскільки виробничі бюджети заради економії передусім скорочують витрати на рекламу».
 

Патріот свого міста — це гордо! І вигідно

Андрій Матковський із задоволенням констатує, що крім міських підприємств до програми почали приєднуватися підприємства Полтавської області: «Наприклад, ТОВ «Агрофірма «Маяк» Котелевського району презентувала полтавцям свою продукцію «Маяківська свіжина». Спочатку вони брали участь в ярмарках, святах і тепер уже прийнято рішення виділити три торговельні точки, де підприємство реалізовуватиме свою продукцію. Люди полюбили її, хоча вона і не з дешевих, але ми впевнені, що вона натуральна, смачна, якісна, зроблена рідними полтавськими руками.
У цій програмі, крім економічного стимулу, є моральний і патріотичний. За моїм глибоким переконанням, та криза, яку ми в країні спостерігаємо, крім економічних, має багато політичних передумов. Бо саме із невпевненістю у владі виникають проблеми, коли зменшується споживання, коли люди починають переводити кошти в валюту, а не вкладати у виробництво. Тому під програмою «Полтавська марка» ми розуміємо патріотизм мешканців нашого міста й області.
Нещодавно я зустрічався зі своїми колегами на зібранні з питань місцевого самоврядування України й дізнався від них особисто, що в більшості міст і обласних центрах, наприклад Сумах, всі будівельні організації, крім однієї, зупинилися, реалізації квартир немає, а в Полтаві навпаки — лише одна організація дещо заморозила розвиток, а всі інші працюють. Так, немає тризмінної роботи, зменшено кількість реалізації, але всі вони будують і графіки, які ми планували, здійснюють — щомісяця по три квартири продають. Ми переконуємо людей, що кошти не можна зберігати під подушкою, їх треба вкладати в справу і нині є фірми, які ми чітко контролюємо, бачимо, як вони працюють і впевнені, що, вклавши кошти в будівництво, полтавці отримають квартиру. В рамках цієї програми будівництво в місті розвивається».
 

Найкращий аргумент — економічний стимул

Якщо приходить бізнес працювати в місто, то, певно, він повинен працювати за правилами міста. З цим погоджуються всі, але доти, доки ситуація не торкнеться безпосередньо власної справи. І адміністративними методами тут справі не зарадиш. Так сталося і з певним несприйняттям «Полтавської марки» великими торговельними мережами, в яких свої постачальники продукції й асортимент затверджено керівництвом фірми. Незважаючи на численні звернення міської ради, у супермаркетах протягом тривалого часу не відводили окремих полиць для товарів місцевих виробників. Полтавські керівники мереж аргументували відсутністю повноважень на це без дозволу своїх головних офісів. У міської влади знайшлися більш вагомі аргументи.
«Я завжди виступав проти якихось адміністративних заходів, — розповідає міський голова. — Ми, безперечно, зацікавлені у тому, щоб у торговельній мережі були присутні полтавські виробники, той же лікеро-горілчаний завод чи м’ясокомбінат, але ми не можемо вказувати — ринок і підприємець самі вправі вибирати виробника й постачальника. Як ми можемо впливати? Стимулювати економічним методом. Ми це й зробили — усім великим мережам запропонували взяти участь у програмі й сказали, що під час розгляду бюджету, встановлення розміру плати за землю враховуватимуть, чи беруть участь дані підприємства в цій програмі. Тобто, що більше реалізується товарів полтавських виробників, то більше податків надходить у міський бюджет, а отже, й коштів на утримання медицини, освіти. І коли ми економічно обгрунтували це й довели, що це не забаганка, а конче потрібно для забезпечення життєдіяльності міста, то великі мережі нас зрозуміли, взяли участь у цій програмі й вважають, що їм тепер легше й приємніше підтримувати виробників, які платитимуть податки й утримуватимуть сьогодні лікарні й школи, садочки, усю інфраструктуру, ніж відмовитися від цього й увесь податковий тягар взяти на себе. Цей економічний важіль сьогодні непогано спрацював. Відділи полтавських виробників відкрито практично в усіх магазинах і супермаркетах».
Андрій Матковський переконаний, що економічні розрахунки спрацьовують і у разі залучення інвесторів: «Багато хто вже пересвідчився, щоб їх зацікавити, потрібно створити чіткі й прозорі правила гри. У Полтаві, приміром, розроблено генеральний план розвитку, депутати ухвалили правила забудови центральної частини міста. Як приклад, якщо ми зацікавлені у будівництві готелів, без яких не можна розвивати туризм, якщо ми зацікавлені у будівництві багатоповерхових паркінгів, то для них немає жодних додаткових зборів. Якщо говоримо про торговельні чи інші підприємства, то там чітко встановлені відсоткові відрахування на інфраструктуру нашого міста. Тому за останній час у нас з’явилися такі великі торговельні мережі, як «МЕТРО», «Епіцентр», «Фуршет», «Велика кишеня» тощо.» І це все протягом останніх двох років. Нині у Полтаві працює не одна інвестиційна компанія. За минулий рік, незважаючи на кризові явища останніх місяців, додатково було залучено 80 млн. грн. Це ті кошти, які отримали на рахунки бюджету розвитку та спеціальних фондів й використані саме для поліпшення інфраструктури міста (у 2007 році ця сума була більше — 100 млн. грн.).
 

Резюме

Можна з упевненістю сказати, що здійснення проекту «Полтавська марка» стало вагомим чинником для соціально-економічного розвитку Полтави. Для переконливості — факти за І квартал про перевиконання бюджетних надходжень: до загального фонду бюджету міста — 104,2 відсотка, до бюджету міста — 106,8 відсотка. Досягнутий обсяг доходів на 1,1 млн. грн. більше порівняно з І кварталом минулого року. І хоча спостерігається певний спад промислового виробництва, прибутково спрацювали 64,5 відсотка підприємств. З листопада минулого року, коли міська влада почала реалізацію антикризової програми «Полтавська марка», в ній взяло участь понад 50 підприємств та приватних підприємців, серед них 14 великих і середніх промислових підприємств.
Полтава.
 

На знімку: міський голова Андрій Матковський.

Фото автора.