Оре, садить, культивує — хіба що їсти не готує

Посадити, підгорнути і викопати картоплю — це для Олександра Кривка (на знімку) з Новомосковська, що на Дніпропетровщині, тепер за іграшку. Всю роботу зробить самохідний агрегат, сконструйований і виготовлений власноруч. Крім того, він «уміє» ще й косити сіно, орати, культивувати, садити цибулю (для цього передбачено транспортер з меншими вічками), розрівнювати міні-грейдером землю і чистити замулені річки, транспортувати вантажі — усього десять операцій. Пристрої для їх виконання легко знімаються.

Агрегат не займає багато місця — 1,3 метра завдовжки, озброєний двигуном на шість кінських сил, які завдяки використанню лебідки потроюються, розвиває швидкість до 25 км за годину і надзвичайно економний: щоб обробити 30 соток, достатньо двох літрів бензину.

Винахідник запевняє, що його універсальний міні-комбайн з успіхом можна використовувати не тільки на присадибних ділянках, а й у надзвичайних ситуаціях. Приміром, у гірській місцевості або в лісі, де трактор не пройде, ним можна виорати протипожежні смуги або переправити через річку вантаж під час повені: сам агрегат важить 65 кг, а з допомогою лебідки перетягує до трьох тонн поклажі.

Свою першу нагороду — золоту медаль ВДНГ СРСР — Олександр Сергійович отримав ще не маючи й шістнадцяти років, коли навчався у Саратовському сільськогосподарському технікумі — тоді він полегшив працю селян, вдосконаливши роботу сівалки для посіву кукурудзи квадратно-гніздовим способом. Другу і третю медалі ВДНГ заробив в армії (служив на флоті, пішов у відставку капітаном першого рангу, тобто полковником). А всього на його рахунку 44 запатентовані винаходи, хоч насправді він їх зробив більше.

Нині експериментальна майстерня винахідника — це його дача, де все придумане виготовляється і випробовується. У дворі — цілий парк «авторської» міні-техніки: сівалка для дрібнозернистих культур, тракторець, удосконалений мотоблок, силосорізка, різноманітні плуги, самонарізні бури.

— До речі, той мотоблок подарували французи, які дуже зацікавилися моїми розробками. Я й їм свої удосконалення до мотоблока передав — тепер він ще й оре, з його допомогою можна садити і підгортати картоплю. А торік на прийомі у посольстві Франції мені подарували годинник — за вклад у розвиток промисловості й полегшення праці людини, — розповідає Олександр Сергійович.

Чимало з того, що придумав і виготовив, винахідник подарував. Стрічкову пилку для розпускання дощок, яка важить до півтонни, одвіз аж у Волинську область багатодітній родині інваліда-чорнобильця. Олександр Кривко теж дістав чималу «дозу» в перші ж дні: аварія сталася, коли він перебував у Чорнобилі у відрядженні — на той час очолював штаб цивільної оборони Красногвардійського району Дніпропетровська. З волинянином познайомився на лікуванні в Криму і пообіцяв йому таку пилку сконструювати. На роботу пішло 2,5 місяця. Хоч і влетіла вона йому в копієчку (на подарунках Олександр Сергійович не економить), але коштувала (це з доставкою на Волинь) втричі дешевше, ніж у магазинах, до того ж служитиме уп’ятеро довше. Винахідник шкодує, що так і не вдалося запустити її у виробництво. Взявся, було, за цю справу Дніпропетровський приладобудівний завод, де він уже на пенсії працював, але далі намірів справа не пішла.

Така сама доля і у вітряка (на знімку), єдиний поки що екземпляр якого качає воду з колодязя на дачі у винахідника.

— Електрика дорожчає, от я й вирішив скористатися дешевою енергією — силою вітру, — розповідає Олександр Сергійович. — З мого семиметрового колодязя за годину вітродвигун піднімає до 300 літрів води. А взагалі-то він розрахований на відкриті й закриті колодязі, свердловини глибиною до 16 метрів.

Будиночок на дачі Кривко теж збудував сам і, можна сказати, з підручного матеріалу, чимало якого знайшов неподалік на сміттєзвалищі.

Винахідник обов’язково показує гостям ще один об’єкт — «розвідний» місток через річечку, який рухається на роликах (на знімку). Сам укріпив береги, посадив верби, розчистив дно, тепер тут і рибка водиться. А було... Втім, що було, можна й не розказувати, варто повернути голову праворуч-ліворуч: по обидва боки від водної оази Кривка — болото.

А думки Олександра Сергійовича уже на великій і швидкій воді — на екранольоті, який долає двісті кілометрів за годину. І немає сумніву, що він його збудує.

Фото автора.