МВФ визнав, що економіка України впаде цьогоріч на вісім, а не три відсотка, отже, її держбюджет матиме дефіцит близько 40 мільярдів гривень — про бюджет не від верстата.

Президент країни Віктор Ющенко може оскаржити в Конституційному Суді низку урядових постанов — про контекст і підтекст.

«Укрексімбанк» виділить 726 мільйонів гривень кредитів для ХДАПП і «Авіанту» — про гроші, які окриляють.

Що стоїть за компліментами

Отже, місія МВФ встановила: Україна виконує всі економічні та фінансові умови в рамках кредиту «Stand by». Новий меморандум про наміри українського уряду місія подасть на розгляд директорату МВФ до середини травня з рекомендацією виділити Україні другий транш кредиту розміром 1,9 мільярда SDR (спеціальних прав запозичень), або близько 2,8 мільярда доларів США. Він суттєво відрізняється від попереднього вже тим, що передбачає: видатки держбюджету можуть перевищувати його доходи на чотири відсотки від рівня ВВП. Отже, половина коштів другого траншу кредиту МВФ надійде в розпорядження уряду для погашення наявного дефіциту. Місія дійшла висновку, що «на українську економіку продовжує серйозно впливати глобальна криза, попри те, що є низка ознак, що вона почала пристосовуватися до сильних потрясінь. Обмінний курс зазнав значної корекції, дефіцит поточного рахунку суттєво знизився, а інфляція зменшилася більше, ніж очікувалося». А що стоїть за компліментами?

МВФ не вітає рефінансування реального сектору виробництва, поза тим наша криза, на відміну, скажімо, від західної, розпочалася з падіння доходів від експорту. Про це, зокрема, свідчить обіцянка влади утримувати позитивну процентну ставку (вищу від рівня інфляції). Справді, обмінний курс гривні девальвував, однак надмірні боргові зобов’язання і невизначеність з рекапіталізацією банків свідчать, що до стабільності ще далеко. Будьмо щирі, від успіху в переговорному процесі з МВФ залежить, чи обійдеться країна без друкарського верстата, зарядженого на інфляцію. За стрімкого падіння доходів і збереження причин бюджетного дисбалансу чи не мали б закривати «дірки» примітивним друком грошей? Нагадаю тільки про одну причину. За статистикою, маємо близько 13 мільйонів пільговиків за соціальною ознакою і близько 3,2 мільйона пільговиків — за професійною. Нема грошей доплачувати працюючим пенсіонерам або, скажімо, фінансувати дедалі більшу кількість чорнобильців, тоді навіщо практикуємо дурню на кшталт переваги абітурієнта з чорнобильської зони над абітурієнтом з Києва? Чому правом на безплатний проїзд у громадському транспорті у нас користується той, хто за свого життя не сідає в тролейбус? Чому в оплаті комунальних послуг користуються одночасно кількома пільгами? Замість того, щоб навести лад з пільгами, уряд ладен скоротити список «забруднених територій». Не скоротить, бо це пригадають на виборах. Водночас, якщо й побачимо до кінця травня зміни до держбюджету, то це не будуть капітальні інвестиції в економіку. І другий транш стабілізаційного кредиту від МВФ спіткає доля першого — перетравимо його, навіть не помітивши.

Що стоїть за іншими надмірностями

Поза тим Президент країни вважає, що не усі урядові постанови, які уряд прийняв за рекомендаціями МВФ, працюють на одержання другого траншу кредиту. А ті, що стосуються схем фінансування сектору держуправління, «тягнуть за собою драматичні наслідки». Перший заступник голови секретаріату Президента Олександр Шлапак конкретизував: йдеться про право бюджетних організацій запроваджувати додаткові платні послуги без попереднього погодження з урядом і самостійно встановлювати на них тарифи. Про намір спрямовувати до 70 відсотків благочинних внесків на оплату праці лікарів, вчителів, спортсменів, діячів науки, який, на думку Олександра Шлапака, цілком здатний легалізувати корупцію. Про механізм купівлі казначейських зобов’язань без попереднього заявлення джерел походження доходів тощо. Інші надмірності зосереджені в семи з 17 постанов, які МВФ визначив як прохідний бал до другого траншу кредиту. Поза тим важко не погодитися з президентом Центру антикризових досліджень Ярославом Жалілом, котрий допускає, що Віктор Ющенко може заблокувати кредитну програму, однак утримається. Бо підтекст у даному разі важливіший за контекст. Призупинення дії вищезгаданих положень принципового значення для МВФ не містить, бо вони стосуються наших внутрішніх справ.

Що стоїть за кризовим менеджментом

Але треба визнати: співпраця з МВФ мобілізує не гірше за грядущі вибори. Можна дорікати уряду за прямолінійність, агресивність, самовпевненість, але тільки не за відсутність результату. Це збагнула місія МВФ, і вже розуміють опоненти уряду. Юлія Тимошенко запевняє, що заборгованість з виплат заробітної плати на держпідприємствах скоротилася у квітні на 32,5 відсотка, на підприємствах приватної власності — на 26,5. Каже, мовляв, завдяки щоденному виконанню антикризової програми, хоч усі знають, що парламент збільшив штрафи за затримку виплат зарплат, стипендій і пенсій, а позитив дивним чином збігся з прибуттям місії МВФ. Але хіба не байдуже? Головне — результат, а він зменшує дефіцит Пенсійного фонду, який потерпає через гроші в конвертах. (За підсумками першого кварталу дефіцит ПФ сягнув 6,6 мільярда гривень).

Пам’ятаєте, вирішили «розморозити» проекти Харківського державіапідприємства та «Авіанту», а вже є рішення про надання «Укрексімбанком» кредитів на 383 мільйони гривень і 343 мільйони гривень, відповідно, на добудову трьох Ан-74 і Ан-148. Нехай у снах, але вже літаємо. Окрім того, уряд прийняв рішення про випуск п’ятирічних облігацій на 1,62 мільярда гривень для Харківського авіазаводу і на 858 мільйонів гривень — для «Авіанту». Це той результат, якого і варто очікувати від кризового менеджменту.

Мал. Василя ФЛЬОРКА.