Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає позови Академії правових наук України, професорів В. Журавля, М. Кучерявенка, О. Задорожнього, М. Шульги до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 10 лютого 2009 року № 80/2009 «Питання Академії правових наук України». Цей указ передбачає призначення академіками 7 осіб і членами-кореспондентами 15 осіб, а також деякі структурні зміни в організації діяльності Академії правових наук.

За словами віце-президента Академії правових наук України, професора, завідувача кафедри Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Олександра Петришина, «академія успішно розвивалася, створено потужну базу, вона активно працює на державу, співпрацює з Верховною Радою, її комітетами, із секретаріатом Президента, з Кабінетом Міністрів, виконує замовлення на підготовку та рецензування проектів нормативно-правових актів, виконує багато запитів Конституційного Суду України та Верховного Суду України. І видання цього указу стало дуже несподіваним для всіх членів нашої академії і необґрунтованим з усіх точок зору. Зокрема, з фінансової. Нині — економічна криза, і тільки переведення президії в Київ може коштувати країні декілька десятків мільйонів гривень, не рахуючи видатків на приміщення, штат, апарат, оргтехніку. А в Харкові все налагоджено і плідно працює. Крім цього, сьогодні у працівників апарату академії зарплати від тисячі до двох тисяч гривень. Великий сумнів, що в Києві кандидат юридичних наук піде працювати за такі гроші. Також важко буде сформувати апарат. Ми готуємо людей для цієї роботи протягом багатьох років. Створити такий колектив заново — надзвичайно непросто, дуже важко підібрати колектив однодумців, які самовіддано працювали б на ниві розвитку науки, незважаючи на мізерні заробітні плати. Більше того, місцезнаходження в Харкові обумовлено історично, там діє потужна юридична школа — наукова, викладацька, освітянська. Питання, пов’язані з указом Президента, було розглянуто на всіх відділеннях академії й була констатація, що цей указ, як мінімум, не узгоджений із чинним законодавством. Потім було проведено засідання президії академії (до складу якої входять представники майже з усіх регіонів України): рішення підтримано й було прийнято звернення до Президента з проханням переглянути цей указ, повернутися ще раз до нього, зважити «за» і «проти» його видання. Реалізація цього указу може призвести до негативних наслідків не так для академії, як для юридичної науки».

Ухвалою ще від 8 квітня суд зобов’язав відповідача надати письмові заперечення проти позову, належним чином завірену копію оскаржуваного указу Президента та зобов’язав опублікувати оголошення про оскарження указу у виданні, в якому цей акт був офіційно оприлюднений. Однак станом на минулу п’ятницю ці вимоги виконано не було. Суд задовольнив клопотання АПрН, залучивши Верховну Раду як третю особу без самостійних вимог, та завершив попереднє судове засідання. На наступних засіданнях уже почуємо аргументи сторін, останнє слово, як завжди, за судом.

До речі, цікаву думку озвучив один із позивачів доктор юридичних наук, професор кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник освіти України Володимир Журавель: «Я дуже багатьох знаю персонально, знаю їх фахову спеціалізацію, їх наукові інтереси і наукові праці. Так, окремі професори — це мої колеги криміналісти-процесуалісти, вони всю свою наукову діяльність займалися проблемами вдосконалення процесу розкриття і розслідування злочинів, внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, проблемами кримінологічного характеру тощо. Тому я глибоко переконаний, що ці люди за своїм фахом просто не в змозі реалізувати заявлену в указі мету. З цього приводу виникає запитання, як формувався цей склад науковців? Однак це питання, на яке також немає відповіді. Швидше за все, готувався цей склад штучно.