Учора Микола Томенко презентував у Дніпропетровську свою книгу
«Український романтик Микола Гоголь», читав лекцію для студентів Національного університету на тему: «Гоголь і Україна» і брав участь у ювілейних святкуваннях на вулиці Гоголя.Розпочинаючи свій проект, Микола Томенко, за його словами, хотів показати нам усім
«іншого Гоголя» — не українського і не російського— Мій Гоголь — не антипод. Він просто інший. Чому саме Гоголь? Бо це парадоксальна, колоритна і втаємничена постать, про нього дебатують від самого його народження. Банальні і зрозумілі люди нецікаві... Моя позиція така, що не треба з нього робити українського чи російського письменника, треба показати його такого, який він є. За життя, до речі, і про це є історичні свідчення, письменника недолюблювала і одна, і друга еліта.
Тому настав час, вважає Микола Томенко, і росіянам, і українцям без упередження прочитати Гоголя і гідно вшанувати цю постать.
На прохання кореспондента
«Голосу України» пофантазувати, що б написав великий письменник про нинішню політичну ситуацію в Україні, Микола Томенко представив дві версії. Молодий Гоголь, за його словами, написав би другий варіант своїх безсмертних творів, які могли б називатися, наприклад, так: «Мертві душі, або Про український Держкомзем та земельну мафію» чи «Ревізор, або Про те, як працює українська податкова». Старший Гоголь, 40—50-х років, який зрозумів, що викоренити це зло важко і він нічого змінити не може, залишив би це все без коментарів і продовжував би займатися високими філософськими та релігійними пошуками.
