Як показав аудит, проведений фахівцями Рахункової палати, хоча фінансова підтримка з держбюджету сільгоспвиробників за останні п’ять років зросла більш як у чотири рази та досягла 6,9 мільярда гривень у 2008 році, аграрний сектор працює на межі збитковості. Заробітна плата сільгоспвиробників залишається найнижчою серед галузей економіки.

Все це не забезпечує розширеного відтворення виробництва та оновлення основних засобів. Якщо у 2007 році 28 відсотків сільськогосподарських підприємств закінчили господарський рік зі збитками на суму 2,2 мільярда гривень, то в 2008 році, коли валовий збір зернових був найвищим в історії країни, — майже 18 відсотків підприємств АПК отримали збитки на загальну суму 2,1 мільярда гривень, йдеться у повідомленні прес-служби Рахункової палати.

Підтримка за рахунок державного бюджету сільгосптоваровиробників у 2007—2008 роках здійснювалася за 16 основними бюджетними програмами, які включають 29 напрямків. Це ускладнює ефективний внутрішній контроль за законністю використання коштів.

З 11,3 мільярда гривень державної фінансової підтримки АПК найбільше грошей пішло як тваринницька дотація та підтримка виробництва продукції рослинництва. У 2007—2008 роках суми становили від 40 до 60 відсотків загальної підтримки. Зокрема, на виробництво продукції тваринництва в 2007 році зі скарбниці надали 1,4 мільярда гривень, у 2008-му — 1,9 мільярда. Тобто, відповідно, 62 і 68 відсотків загальної суми видатків за даною бюджетною програмою.

Однак така значна допомога істотно не вплинула на ефективність вирощування великої рогатої худоби та свиней, поголів’я яких, навпаки, зменшилось і на підприємствах, і у сільських домогосподарствах. Водночас статистичні дані про виробництво основних сільгоспкультур свідчать, що валовий збір зернових та зернобобових культур у 2008 році, порівняно з попереднім, зріс майже на 82 відсотки. Хоча рівень державної підтримки виробництва продукції рослинництва практично не змінився.

Недоступність бюджетних коштів для значної частини дрібних сільгосппідприємств, фермерських господарств та селянських домогосподарств стала «хронічною хворобою». Зазначеною фінансовою допомогою в 2007 році було охоплено лише 4,6 відсотка, а у 2008-му — 5 відсотків від загальної кількості фермерських господарств.

Тим часом в особистих селянських господарствах, яких налічується близько 5 мільйонів, виробляється понад 70 відсотків продукції тваринництва. Водночас з держбюджету на тваринницьку дотацію за реалізацію на забій та переробку кондиційної худоби селянським господарствам спрямовано лише 45 відсотків від загального обсягу такої державної підтримки. Що свідчить про недоступність одержання бюджетних коштів для значної частини сільгоспвиробників та порушення принципу справедливості при їх розподілі.