Законодавці відмовилися працювати над законами, які збалансовують доходи Пенсійного фонду і НАК «Нафтогаз України», — про воду в ступі.

 НКРЕ пропонують підвищити ціни на газ і електроенергію для найбільших споживачів — про плату на заплату.

 Міністерство фінансів запропонувало уряду та Нацбанку позичити гроші в людей — про те, чим можемо.

Свідків просили не розходитися

Якщо народні депутати не визнали за доцільне поставити на розгляд так звані антикризові законопроекти уряду, то останній того ж дня прийняв їх своїми постановами. Свідків, у тім числі главу місії МВФ Джейлу Пазарбазіолу, попросили не розходитися. Підсумуємо.

Гіпотетично можлива, у що я не вірю, відмова МВФ від співпраці з Україною загрожує комбанкам і потужним корпораціям технічними дефолтами вже у квітні—травні. Просто кажучи, Нацбанк не одержить рятівний ресурс для рефінансування комбанків, ліквідність яких тримається на чесному слові, тоді як треба віддавати борги. За два останні місяці, за оцінками спостерігачів, вони мали погасити більш як 70 мільярдів гривень кредитів тільки Нацбанку, тому вже клопочуться стосовно відтермінування виплат на півроку—рік. Не менш плачевна картина і в корпоративному секторі. Станом на 1 квітня, обсяг емісій корпоративних облігацій становив 65,6 мільярда гривень, причому умови випуску більшості з них допускають можливість їх зворотного викупу за першою вимогою. В першому кварталі такі вимоги потягнули, за різними оцінками, на 12—15 мільярдів гривень, а задовольнили їх максимум на 3—4. Це означає, що боржники вже ведуть переговори про торгівлю своїми акціями з дисконтами, про чергове відтермінування зобов’язань або, або, або... Процедура банкрутства невигідна, марудна у часі й витратна, а відтак на спекулятивному плацдармі торгують активами українських компаній і банків. А процедура рекапіталізації банків без законодавчого урегулювання, на думку аналітиків, з одного боку, може призвести до розбазарювання державних коштів, а з другого — наявних активів самих фінустанов.

До кінця року обсяги платежів за зовнішніми зобов’язаннями банків мають становити 12,5 мільярда доларів США, корпоративного сектору — 9,5 мільярда доларів США. За таких реалій сподіватися на пожвавлення ділової активності за рахунок нових запозичень (промисловість у березні спромоглася виробити менше 70 відсотків від минулорічного обсягу продукції), так само наївно, як очікувати на загальноприйнятні антикризові рецепти від уряду або його опонентів. Боротися за справедливість, по-нашому, означає товкти воду в ступі. Уряд зобов’язав підприємців, які оподатковуються за спрощеною системою, сплачувати до Пенсійного фонду не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (208 гривень). На що пролунало: «Людоньки! «Спрощенці» заховаються у тінь». Поза тим, не факт, бо ці видатки, які до того ж частково компенсують, гарантують пенсійне забезпечення. Опозиція логічно запропонувала обмежити загальний розмір пенсій, перерахованих за спецпрограмами, 12 розмірами мінімальних заробітних плат, однак це дало нелогічний результат: як порахувати, то зростуть і спецпенсії, і видатки держбюджету.

Економічні рішення завжди контроверсійні, а за кризи довір’я — і поготів. Вочевидь тому Юлія Тимошенко виділяє кошти на заробітні плати шахтарям, а вони їх вчасно не отримують. Або цілком резонні зауваження Президента до законопроекту про регуляцію експорту електроенергії наражаються на спротив законодавців. Якщо рецепти суперечать один одному, важко переконати хворого у швидкому одужанні. Попри умовну поточну стабільність на валютному ринку, за даними Нацбанку, бізнес-середовище очікує подальшої девальвації гривні проти долара США і євро та зростання споживчих цін. Попри те, що уряд втілює в життя свої рецепти, кількість злочинів, пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів, зросла проти минулого року більш як удвічі. Зрештою, постанови уряду, як на мене, в правовому сенсі, оскільки йдеться про зміни податкового законодавства, залишають низку відкритих запитань. Але нехай своє слово скажуть юристи.

Споживачам радять не панікувати

Ще один рецепт-рекомендацію «виписали» Нацкомісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ) стосовно підвищення тарифів на газ і електроенергію з 1 червня цього року. Уряд пропонує підвищити платню за газ на 5 відсотків для тієї категорії населення, яка споживає понад 2,5 тис. куб. м, і на 10 відсотків — для тієї, що споживає понад 6 тис. куб. м на рік. А заразом у 3,5 разу підвищити платню за електроенергію для тієї категорії, яка споживає понад 600 кіловат-годин на місяць. Одразу скажу, що такий підхід значно ліберальніший за попередній. І він не стосується будинків, де мешкають багатодітні сім’ї або де використовують електроенергію для опалення за наявності облікових приладів.

Чутки про тонкий і чутливий до голосу громадськості слух прем’єра — пусте. Вона дивиться на реалії прагматично. Принцип «більш помірна і однакова ціна на газ для усіх» перетворює оплату на розплату для більшості споживачів і загрожує масовими неплатежами. Тому, вважає вона, слід підвищувати ціни для того, хто здатен платити. Це 700 мільйонів гривень додаткового доходу, одержаного, погодьтеся, з мізерного прошарку населення. Одночасно уряд за рахунок податкового взаємозаліку і повернення 2-відсоткової надбавки до тарифу на газ для промспоживачів, які не використовують його як сировину, має намір компенсувати різницю між вартістю імпортного газу і відпускними цінами для бюджетної сфери та теплокомуненерго. Але НАКу вочевидь треба більше. Для того, щоб мати ресурс на утримання газотранспортної системи. Для того, щоб забезпечити власний видобуток енергоресурсів. Для того, щоб вчасно розрахуватися з кредиторами, тощо.

Держоблігацій закликають не цуратися

Нарешті ще про один ефектний інформаційний штрих тижня — повідомлення в. о. міністра фінансів Ігоря Уманського щодо пропозиції його відомства здійснити емісію однорічних казначейських облігацій для громадян на півмільярда гривень під вісім відсотків. Мова про намір їх випустити у вільний обіг у вигляді цінних паперів номінальною вартістю 500 гривень з виплатою щоквартальних купонів у 10 гривень. Коли це станеться (і чи станеться взагалі?), невідомо, але вже заявлено, що кошти від розміщення боргових зобов’язань уряд спрямує винятково на погашення дефіциту держбюджету. Нагадаю, за різними оцінками дефіцит на сьогодні становить 5—7 відсотків від рівня ВВП. Що подібне розміщення має сенс і неабиякі перспективи, я вже неодноразово писав під цією рубрикою. Позичити гроші у людей для виведення країни з економічної кризи — це виправдано не тільки економічно (з огляду на ще один інструмент регулювання грошової маси і одержання ресурсу на соціально-економічний розвиток), а й політично (з огляду на можливість повернути довіру людей до влади і банківської системи). Але тільки з дохідністю, яка може зацікавити. На даний момент облігації внутрішньої держпозики через високий рівень інфляції і валютні ризики торгуються з дохідністю учетверо вищою за ту, яку пропонує Мінфін. Одних закликів не цуратися держоблігацій замало для того, щоб ними зацікавити.

Мал. Миколи КАПУСТИ.