Цими днями 56-річний Василь Сюркель святкує ювілей. Чверть віку тому він очолив станцію
«Буча» Південно-Західної залізниці.Ця станція — своєрідні парадні ворота до молодого міста обласного підпорядкування. Достатньо оглянути територію станції — і буде зрозуміло, що тут є господар. Недаремно
«Буча» в лідерах серед вантажопасажирських станцій такого класу на столичній магістралі. Будівля, зведена у повоєнні роки, має ошатний вигляд, мов лялька. До речі, її інтер’єри полюбилися кінематографістам: багато епізодів знято саме тут.Закінчивши середню школу, В. Сюркель вступив до Української сільськогосподарської академії. Згодом зрозумів:
«То не моє...» І пішов здобувати освіту в профільне залізничне училище №17. Потому працював помічником машиніста, електромеханіком, а згодом, з 1976 по 1984 рр., — начальником невеличкої станції «Спартак» на лінії Святошин—Тетерів.
У перспективі, розповідає Василь Григорович, приміщення залізничної станції реконструюють. Зал чекання стане більшим, комфортнішим, затишнішим, встановлять сучасні зручні сидіння. Відбудеться і так зване
«зарежимлення» усіх зупинок. Тобто, платформи огородять, встановлять турнікети. Самі пасажирські платформи накриють навісами від негоди.З 2006 року працівники станції, окрім пасажирських перевезень, опікуються ще й розвантаженням сипучих та навалочних вантажів — щебеню, відсівів, піску, вугілля, цегли тощо. На цій дільниці цілодобово трудяться механізми, локомотивна бригада. Нині тут працює близько 60 осіб різних професій, нагадуючи добре відлажений годинниковий механізм — надійний та практичний. Вони — люди невипадкові. Ті, які прийшли на залізницю за покликом душі.
На знімку: начальник залізничної станції
«Буча» Василь Сюркель та черговий по станції Ігор Кот.Фото автора.
