УЗД для тепломережі. Діагноз — передінфарктний

За борги її від’єднували від постачання газом, один порив трубопроводу зміняв інший, підприємство переходило на використання мазуту. Природно, зникали тепло й гаряча вода у квартирах, замерзали школярі в класах і хворі в палатах. Мікрорайони «Північний», 1,2 і 4-й «Таврійські» у березні взагалі залишилися без теплопостачання.

Опалювальний сезон завершився. Начебто, й головний біль про стан ЖКГ принаймні до осені має зникнути. Але з’ясувалося, що треба вже не голову лікувати, а, так би мовити, весь організм ставити на капітальний ремонт.

Заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Олексій Беспалов під час підведення підсумків опалювального сезону розповів про нинішню ситуацію на ТЕЦ. За замовленням керівництва підприємства методом використання ультразвуку було проведено енергоаудит мереж ТЕЦ. Уперше за 55 років існування Херсонської ТЕЦ було отримано об’єктивну картину технічного стану підприємства. Вона, як з’ясувалося, — просто катастрофічна. 54 відсотки трубопроводів міста вже давно не мають запасу робочого ресурсу. А до кінця 2010 року цей показник виросте до 66 відсотків. Якщо перевести цю фразу з мови технічної на мову більше зрозумілу для споживачів — цих мереж просто не існує. Йдеться про 50 з 200 кілометрів підземних трубопроводів.

Під час УЗД тепломереж були виявлені 320 поривів, про які експлуатаційники навіть не підозрювали. Сьогодні щогодини через ці пориви в землю йде 350 кубометрів гарячої води. Її втрати становлять 45 відсотків! Такої зношеності теплових мереж немає в жодному обласному центрі на півдні України.

Херсонську теплоелектроцентраль побудували в 1955 році. Сьогодні «наймолодшому» котлу підприємства 40 років, є котли, яким перевалило за піввіку. Аналогічна ситуація й з турбінами — перша з них потужністю 10 МВт запрацювала в 1955 році, остання — потужністю в 30 МВт стала до ладу в 1967-му. Всі ці роки держава, у чиїй власності перебуває ТЕЦ, помітних фінансових вкладень в енергопідприємство не здійснювала. В 1991 році було розроблено техніко-економічне обґрунтування реконструкції й переобладнання ТЕЦ. Зокрема, планувалися будівництво нової котельні, спорудження нового димаря, будівництво нового газорозподільчого пункту, реконструкція станції хімводоочищення. Природно, очікуваного підвищення теплової потужності ТЕЦ із 400 до 651 гігакалорії на годину не відбулося.

Багатоповерхові будинки, які одержують тепло від ТЕЦ нинішньої зими, як і минулої, позаминулої та і в майбутні холоди, залишались і залишатимуться заручниками енергетиків.

Заступник голови облдержадміністрації Олексій Беспалов упевнений: якщо зараз, у квітні, не вжити екстрених заходів з реанімації теплового господарства, майбутній опалювальний сезон може просто не початися. Керівництво області направило листа у Міністерство житлово-комунального господарства й будівництва із проханням про виділення 75 мільйонів гривень із держбюджету для реконструкції ТЕЦ і теплових мереж. Відповіді досі немає, як і ймовірності того, що вона буде позитивна.

Безглуздість, якщо не сказати жорсткіше — безгосподарність, у ситуації з теплопостачанням обласного центру сьогодні очевидна абсолютно всім: і київським чиновникам, і Міністерству ЖКГ, і жителям міста. Нині теплопостачанням Херсона опікуються в основному дві організації — комунальне підприємство «Теплоенерго» і Херсонська ТЕЦ, що входить у систему Минпаливенерго. Якщо «Теплоенерго», що є власністю територіальної громади Херсона, не відчуває особливих проблем з фінансуванням — йому виділяються значні кошти з міського бюджету, то ТЕЦ просто задихається від відсутності коштів з боку держави. Ці кошти необхідні для реконструкції устаткування, для перекладання мереж.

Проблема з порятунком ТЕЦ у Херсоні вирішується не в обласному центрі, а в Києві. Облдержадміністрація відповідно до чинного законодавства не має права виступати ініціатором для звернень до міжнародних фінансових організацій по одержання кредитів для реконструкції теплогосподарства. По друге, міський бюджет не має права відповідно до Бюджетного кодексу брати участь у модернізації ТЕЦ, які є власністю держави. По-третє. Борг ТЕЦ за газ у розмірі 54 мільйони гривень автоматично відлякає будь-якого інвестора, який міг би взяти участь у модернізації підприємства.

Вихід є — про це кажуть всі фахівці в галузі енергопостачання. Необхідно передавати ВАТ «Херсонська ТЕЦ» у комунальну власність територіальної громади. Якщо це відбудеться, то міський бюджет може сміливо фінансувати реставрацію ТЕЦ. Звичайно, за один, два, навіть п’ять років цю проблему не вирішити. Але її можна почати розв’язувати — перекладаючи мережі, замінюючи котли, запускаючи нові турбіни. З’явиться й інший варіант — міська рада одержить можливість передати ТЕЦ у концесію. Майбутні концесіонери, отримавши захист своїх інтересів від українського законодавства, не пошкодують вкладень інвестицій для одержання в майбутньому непоганих прибутків.

Кажуть, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. У Херсоні переконані в справедливості цієї приказки, і керівництво міста й області зараз вживає заходів з можливої підстраховки організації опалення в житлових будинках, які є на забезпеченні ТЕЦ. 10 відсотків споживачів тепла вже відмовилися від послуг централізованого опалення, встановивши вдома газові й електрокотли. Поки що такий вихід із критичної ситуації із забезпеченням теплом можуть дозволити собі тільки люди, що не мають проблем із грошима.

Але назвати це «виходом» у технічному плані не можна. Якщо завтра всі клієнти ТЕЦ перейдуть на електроопалення, то, не витримавши навантажень, полетять усі електромережі. Глава облдержадміністрації Борис Силенков вважає: якщо міська рада терміново не вирішить проблему електропідстанції, що раніше належала комбайновому заводу, а зараз продана у приватні руки, то через можливі аварійні зупинки ТЕЦ 30 відсотків житлових будинків Херсона повторять долю Алчевська.

На знімку: Херсонська ТЕЦ.

Фото автора та Алли БРУСИЛОВОЇ.