— вважає голова Петрівської райради Лідія Затинацька. Про це вона заявила на нараді з питань удосконалення адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, що відбулася нещодавно в обласній раді. Як виявилося, обласна і районні робочі групи займаються моделюванням на Кіровоградщині чергової реформи. Про те, що такі працюють на підвідомчих їм територіях, голови районних рад дізналися тільки на нараді.

Є проект, але є й проблеми

Під час доповіді члени обласної групи зауважили, що фінансово-економічний аналіз пропонованої моделі ще ніхто не робив, тож те, що готують на Кіровоградщині, — всього лише проект. Усе ще має бути ретельно вивчене і проаналізоване (інша справа, чому про все, що роблять, ні місцеві громади, ні керівники місцевого самоврядування не знають. Що й казати про те, що їх в першу чергу мали б включити до складу відповідних робочих груп).

На Кіровоградщині можуть створити 62 (або 54, чи іншу кількість?) громади. За яким принципом — важко зрозуміти. Швидше за все — за територіальним (географічним?). Але в процесі умовних «слухань» і до запропонованого, територіального, розподілу у голів районних рад виникло чимало претензій.

Уже за фактом певних напрацювань, які, до речі, зовсім не задовольняють керівників представницьких органів влади, голова обласної ради Микола Сухомлин запропонував зустрітися з керівниками цих груп на місцях і з’ясувати питання, які викликають так багато непорозумінь.

Головна думка, висловлена майже усіма учасниками наради, — реформа потрібна. Але має бути чіткий розподіл між реформою місцевого самоврядування (і влади загалом) і адміністративно-територіальною реформою. Адже це не одне й те саме. І просто розділивши давно й чітко сформовані і звичні для людей адміністративно-територіальні формування, об’єднавши одні дотаційні сільради з іншими або віддаливши об’єкти соціального призначення на якийсь десяток кілометрів далі, справу не вирішити. Починати реформи потрібно було б зі зміцнення матеріально-фінансової бази громад і територій. Або принаймні з прорахунку можливостей і перспектив такого зміцнення. Обурило керівників місцевого самоврядування і ставлення до них, як до легітимно обраної громадами представницької влади на місцях. Створені з метою позитивних напрацювань робочі групи в районних і обласній державних адміністраціях проігнорували їх участь в аналізі запропонованих Міністерством регіонального розвитку та будівництва України змін, підготовці рекомендацій і аналітично-інформаційних довідок. Крім того, на їх думку, хтось напередодні президентської виборчої кампанії хоче збурити людей. В будь-якому випадку ініціаторами чи споглядачами подібного голови райрад і міські голови бути не хочуть. Тож і доручили голові обласної ради висловити на кущовій нараді-семінарі у Черкасах загальне занепокоєння і несхвалення запропонованого проекту реформи. Що власне і відбулася 9 квітня.

Після кущового навчально-методичного семінару з питань удосконалення адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, що проходив за участі представників Черкаської і Кіровоградської областей та за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва GTZ, його учасник, голова Кіровоградської обласної ради Микола Сухомлин поділився деякими своїми думками з «Голосом України».

Зміни відбуваються після з’ясування думки громад

Як і мало бути, Микола Олексійович виконав доручення своїх колег — керівників нижчих ланок місцевого самоврядування області і висловив, наскільки дозволяв обмежений регламентом виступ, усі їх зауваження і пропозиції. Щоправда, багато в чому вони прозвучали дисонансом до інших виступаючих.

Власне, з проектом Концепції реформи адміністративно-територіального устрою України, що визначає основні засади організації адміністративно-територіального устрою України, формування адміністративно-територіальних утворень та їх типологію, організацію публічної влади на відповідних рівнях, законодавче проведення адміністративно-територіальної реформи й етапи її проведення, запропонованим Міністерством регіонального розвитку та будівництва України можна ознайомитися на його офіційному сайті. Однак, як про це зазначав свого часу Микола Сухомлин, як учасник комітетських слухань з цих питань у Верховній Раді, згідно зі статтею 5 Європейської Хартії місцевого самоврядування зміни територіальних кордонів органів місцевого самоврядування не можуть здійснюватися без попереднього з’ясування думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом проведення референдуму, якщо це дозволено законом. Якщо ж ми плануємо дотримуватися вимог ратифікованої в Україні Європейської Хартії місцевого самоврядування, то тим більше є потреба узгодити запропонований проект Концепції з цією нормою. Тим паче, що й позиція представників вищих ешелонів державної влади є на сьогодні не зовсім однозначною.

Власне, запропонований проект Концепції реформи місцевого самоврядування, основною метою якої визначається розширення повноважень органів місцевого самоврядування та підвищення значення місцевого самоврядування в державі, є своєчасним і доречним. Проте до запропонованого проекту вже висловлено цілу низку зауважень, тож його норми потребують значного доопрацювання. А цього аж ніяк не вдасться зробити без участі, власне, об’єкта реформування — органів місцевого самоврядування.

А навіть попереднє ознайомлення із запропонованими документами неможливе без відповідної пояснювальної записки та термінологічних словників. Наприклад, у проекті неодноразово використовується термін «ради громад», а поряд з цим згадуються сільські, селищні і міські ради. Є такий термін, як голови громад і, водночас збережено звичні для людей — сільські, селищні, міські голови. Чи тотожні ці поняття? У чому полягає правова автономність місцевого самоврядування? Як визначено її межі? Чи введення поняття «базового рівня» у місцевому самоврядуванні передбачає вертикаль? Що можуть являти собою передбачені в Концепції реформи «індикатори успішності виконання повноважень»?

На думку Миколи Сухомлина, у проекті зустрічається і низка інших питань, механізм реалізації яких не виписано.

Факти.  Представники органів місцевого самоврядування Кіровоградщини на нараді за участі голови обласної ради Миколи Сухомлина обговорили норми проекту Концепції реформи адміністративно-територіального устрою України і дружно виступили... проти.

 З основними засадами запропонованих нововведень, в тому числі — орієнтовних моделей громад області, голови районних рад і міські голови категорично не згодні. Більше того, вбачають у цьому черговий наступ на місцеве самоврядування.

На знімку: «Чи виграє від такої реформи кожен житель ще самодостатньої сьогодні Обознівської сільської ради?», — це запитання цікавить сьогодні і її сільського голову Олександра Мехальського, і голову обласної ради Миколу Сухомлина (праворуч).

Фото автора.