Черговий Указ Президента України про присвоєння звань матерів-героїнь став для трьох жительок села Синьооківка Золотоніського району радісною подією. Ніна Бабенко та Віра Сидоренко, котрі народили і виховали по шестеро дітей, Наталія Шевченко, мати п’ятьох дітей, удостоїлися державної відзнаки і отримали встановлену законом матеріальну винагороду.
А ось мешканці села Мліїв Городищенського району Ользі Тиховід, яка виростила 12 дітей, досі таке звання не присвоєно. Про неї, 44-річну жінку, залишену чоловіком сам на сам з дітьми, не раз писала місцева преса. Тричі розповідав про турботи багатодітної матері
«Голос України», отримавши на ці публікації близько сотні листів з усієї України та з-за кордону. Наші читачі, схвильовані долею матері та її дітей, відгукнулися не лише словами підтримки. На адресу Тиховідів приходили посилки з дитячими речами, грошові перекази. Народний депутат України Сергій Терещук, міністр агропромислової політики України Юрій Мельник подарували родині електричну плиту та пральну машину.А що ж місцева влада? Ні голова райдержадміністрації, ні голова райради так і не відвідали Тиховідів. Як і обласне управління з питань сім’ї, молоді та спорту. Натомість районне начальство зібрало якісь кошти і передало багатодітній родині... старий телевізор
«Берізка». Про те, що Ользі Тиховід потрібно допомогти провести до хати газ, ніхто й не обмовився. Хоч вся вулиця давно газифікована.— Я вже пережила найтяжчі часи, — говорить зараз Ольга Григорівна. — Коли народила найменшого сина, а від сім’ї до іншої жінки пішов мій чоловік. І не просто пішов від мене, а відцурався від своїх дітей. Мені було важко матеріально, а ще більше — морально. Тепер старші доньки повиходили заміж, народили мені онуків. Вдома залишилося шестеро. Знаю, багато односельців засуджують мене за те, що я народила дванадцятеро дітей. Та Бог їм суддя. Як і тим, хто за законом повинен поклопотатися про присвоєння мені звання матері-героїні. Найбільша для мене нагорода — мої діти.
Черкаська область.
