Карпилівська сільська рада спрямувала 10 тисяч вільних коштів у Чернігівський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Останній надав мешканцям цього населеного пункту пільгових 3-відсоткових кредитів майже на 100 тисяч гривень.

— Людей дуже виручили ці гроші, — каже сільський голова Ганна Ляшенко. — Ось молода родина акушерки Тетяни Поремської хіба могла б знайти одразу 5000 гривень? Чи родина завідувачки поштового відділення Валентини Степаненко? А тепер вони щомісяця сплачуватимуть протягом кількох років посильні для них суми.

Вільні кошти сільська рада отримала завдяки співпраці із СТОВ «Батьківщина», яке орендує 1500 гектарів земель запасу. Інвестор допоміг у газифікації сіл органу місцевого самоврядування. А вже сільрада зароблені кошти поклала в «банк», який дбає про сільчан.

Нині розмови про дуже вигідні кредити набувають поширення Придесенням. Адже отримати на купівлю будинку, на газифікацію відповідну суму без грабіжницьких 14—20 відсотків сьогодні видається мало не дивом. До обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі надійшло 15048 заяв. Якби кожному заявнику виділили хоча б по 1000 гривень, то на це треба було б знайти 15 мільйонів. Але... людям потрібно і по 10 тисяч, і по 100. Загалом у заявах фігурує прохань на суму 34,7 мільйона гривень. Адже новітню будівлю не зведеш за 20 тисяч гривень. На жаль, задоволено із зареєстрованих заяв лише 4443.

Минулого року фонд залучив для фінансування сільських жителів аж 10,8 мільйона гривень (у попередні роки такі суми становили відповідно 7,3—8,2 мільйона гривень). Завдяки цьому протягом 12 місяців зведено 67 будинків, придбано 6, проведено газифікацію 1199 осель, збудовано 145,2 кілометра підвідних газопроводів.

— Торік ми почали реалізовувати і програму підтримки особистих селянських господарств, — розповідає директор Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Петро Марченко (на знімку). — За наші кредити мешканці сіл, фермери придбали 36 тракторів китайського виробництва. Сьогодні вже є 115 бажаючих купити не тільки техніку, а й косарки, сівалки, інший сільгоспінвентар.

Нинішнього року фонд також активно кредитуватиме всіх, хто дбатиме про енергозбереження в помешканнях.

Запитую в Петра Марченка, як позичальники виконують свої зобов’язання перед фондом.

— Переважно вчасно, — відповідає керівник фонду. — Адже процедура надання кредиту передбачає клопотання сільської ради, потім райдержадміністрації за заявника. Тобто вже на місцевому рівні знають, чи справді селянин будується, чи підводить газ і чи здатний він погасити кредит. Та й штрафні санкції досить не вигідні для тих, хто затримує платежі. Пеня зростає дуже швидко. Тому це дисциплінує всіх наших клієнтів. Але, на жаль, є категорія пільговиків. Це багатодітні родини. Вони мають право позачергово отримувати кредити. Однак, отримавши їх, дехто забуває про свої зобов’язання. У нас вісім таких родин. Уже й судилися, але гроші з них все одно не можна стягнути.

Зрозуміло, значною мірою успіх діяльності кредитної установи залежить від виділення державою, областю, районами фінансів на програму «Власний дім». Нинішня, затверджена сесією облради, діє з 2007-го по 2011 рік. Її виконання значно пожвавилося порівняно з початковим етапом становлення фонду. Фактично задіяні механізми потроїли результати діяльності у цій сфері.

Як буде цього року? Поки що у фонді живуть надією, що фінансування залишиться на попередньому рівні. Важливо зазначити, що кредитні ресурси повертаються через певний час у бюджет. А виграє від цього передусім сільський житель. Тільки реалізація завдань програми «Власний дім» дасть області 2500 робочих місць, сприятиме закріпленню 1000 молодих родин на селі.

Чернігівська область.

Фото автора.