...і перейти на вугілля має намір Сєверодонецька ТЕЦ. Підготовчу роботу, як уже повідомляв «Голос України», проведено: розроблено техніко-економічне обґрунтування, погоджено питання з галузевим міністерством щодо переходу ТЕЦ на вугілля.
Відкритим залишається питання, яку технологію використовувати: водно-вугільне паливо за китайською технологією чи спалювання вугілля в циркуляційному киплячому шарі, яке пропонують американці. Багато експертів вважають більш конкурентоспроможним китайський варіант. По-перше, китайське обладнання дешевше, ніж виготовити його в Європі. По-друге, за такого варіанта відпадає потреба в залізниці, оскільки водно-вугільне паливо постачатиметься трубою. По-третє, затребуваним стане вугілля лисичанської шахти ім. Мельникова, у якої нині на складі його лежать десятки тисяч тонн. Загалом позитивну картину псують декілька серйозних «але». Вугілля шахти ім. Мельникова має великий відсоток сірки, а це означає, що для його очищення доведеться будувати спеціальне виробництво, яке стане у понад 110 млн. грн. Крім того, необхідні також фабрика зі збагачення вугілля й відвали для золи. На шахті такі відвали є, але їх вистачить лише на п’ять років, отже, проблему треба розв’язувати сьогодні. Знаходити землі, створювати споруди.
А це знову потягне мільйони гривень. У результаті вартість проекту збільшується мало не вдвічі.
— Прив’язка до шахти Мельникова вигідна для нас, — каже заступник голови Луганської облдержадміністрації Володимир Грицишин. — Ще один позитивний момент водно-вугільної технології полягає в тому, що інвестиції підуть відразу в два міста — Лисичанськ і Сєверодонецьк. Водночас ми маємо враховувати вартість і строки окупності проекту. А тут є питання.
Щодо другого варіанта — спалювання вугілля в циркуляційному киплячому шарі, то він також має і позитивні, і негативні моменти. З одного боку, доведеться задіяти залізницю, будувати склад на 50—60 тисяч тонн вугілля. З другого — не потрібні сіркоочищення й золовідвал. У циркуляційному киплячому шарі згоряє все, у тому числі й відходи вугільної промисловості. Потреба палива за такої технології від тисячі до двох тисяч тонн вугілля на добу — це один потяг. До того ж буде затребуване вугілля не тільки шахти ім. Мельникова, а й інших вугільних підприємств країни. Яких саме — покаже тендер.
Обговорюючи обидва варіанти, фахівці області зупинилися на американській системі спалювання твердого палива в котлі із циркуляційним киплячим шаром. Він дешевший.
Свої пропозиції ОДА направила в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України й чекає на його рішення.
Луганська область.
