Для порозуміння держави і бізнесу
На
«круглому столі», організованому Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, обговорили перспективи розвитку державно-приватного партнерства.Відкриваючи засідання, голова комітету Наталія Королевська наголосила на необхідності законодавчого врегулювання засад у цій сфері. В умовах фінансово-економічної кризи необхідно поглиблювати партнерство влади і бізнесу, підкреслила народний депутат.
На зібранні зазначалося, що державно-приватне партнерство є ефективною формою відносин держави і бізнесу. Воно дає змогу усунути негативні ризики, можливі під час приватизації, а також проблеми, існуючі в державному управлінні підприємствами.
Серед переваг державно-приватного партнерства, у порівнянні з іншими видами договірних відносин між органами влади і приватним сектором, — оптимальний розподіл повноважень щодо контролю над спільною діяльністю. Водночас держава повністю зберігає за собою право власності. За словами голови комітету, державно-приватне партнерство фактично є альтернативою приватизації.
На думку учасників засідання, для приватного сектору ця форма співпраці цікава тим, що дає більші гарантії збереження інвестицій і відкриває нові сфери для капіталовкладень. Зазначалося також, що важливою рисою державно-приватного партнерства є оптимальний розподіл ризиків між публічною організацією та приватною компанією.
Парламентарії наголошували, що впровадження світової практики державно-приватного партнерства в Україні повною мірою необхідне у зв’язку з сьогоднішнім становищем виробничої інфраструктури, яка майже не модернізовувалась і практично зношена. Учасники заходу підкреслювали, що для нашої країни ця практика не нова. Зокрема діють такі моделі державно-приватного партнерства, як державні замовлення приватному сектору, концесії чи оренда. Однак у правовому плані ця діяльність регулюється тільки окремими положеннями, виписаними, зокрема, в Господарському чи Адміністративному кодексі, в законі
«Про концесії» тощо. А спеціального закону, котрий регулював би всі засади державно-приватного партнерства, в Україні поки що немає.Учасники
«круглого столу» висловилися за необхідність ухвалення законопроекту про загальні засади державно-приватного партнерства, що дало б можливість урегулювати всі питання в цій сфері і значно прискорити процес взаємодії держави і бізнесу.Усі податкові документи проходитимуть профільний комітет
Прийняти за основу проект змін до закону про систему оподаткування рекомендує парламентові Комітет з питань податкової та митної політики. Документ урегульовує порядок подання та розгляду законопроектів про оподаткування.
За словами голови комітету Сергія Терьохіна, останнім часом значна частина проектів (більше 30), які за своєю суттю є податковими, вносять зміни до інших законів і тому потрапляють на розгляд до галузевих комітетів, які визначаються головними з їх підготовки. Сергій Терьохін переконаний, що такі законопроекти мають проходити як мінімум експертну оцінку в Комітеті з питань податкової та митної політики.
«
Більшість зазначених законопроектів передбачає встановлення різноманітних податкових пільг та преференцій, однак не враховує загальні засади функціонування і розвитку податкової системи держави та розглядає фіскальну політику відокремлено», — зазначив народний депутат.На думку членів комітету, така ситуація може призвести
«до дезінтеграції податкової системи, внести дисбаланси в питаннях наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів».Запропоновані зміни дадуть змогу законодавчо внормувати питання порядку подання документів про оподаткування і забезпечать фаховий та системний їх розгляд, упевнені члени комітету.
Переговори з ЄС тривають
Питання про вплив положень майбутньої угоди про асоціацію з Європейським Союзом на процеси системних внутрішніх перетворень в Україні обговорено під час спільного засідання парламентських комітетів у закордонних справах та з питань європейської інтеграції.
Засідання проходило за участі керівників делегації України на переговорах з Європейським Союзом.
Під час заходу обговорено здобутки і перспективи переговорного процесу Україна—ЄС та окремі розділи проекту угоди про асоціацію. Розглянуто також питання секторального зближення і створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, нелегальної міграції, перспектив безвізового діалогу тощо.
За матеріалами Інформаційного управління апарату Верховної Ради.