Морква ліпша за банани

А затрати праці чималі. Тепер подоляни не дивляться на моркву скептично. З минулої осені вона істотно зросла в ціні. За кілограм якось просили до восьми гривень. Схоже, і цього сезону косата красуня в гривневому вимірі зростатиме. А такі культури, як селера, пастернак, — ще дорожчі. Тож дехто поспішив ще й узаконити свій вид діяльності — овочівництво — та став приватним підприємцем. І стаж іде, і прибуток буде. «З початку року 89 безробітних, які стояли на обліку в нашому районному центрі зайнятості, — каже його директор Валерій Ковальчук, — започаткували власну справу». За його словами, такого показника не досягали за два попередні роки.

Звісно, не всі з новоспечених підприємців вирощують саме моркву. У районі запроваджено істотні пільги в ставках єдиного податку для цілого переліку видів діяльності, а також послуг, що сьогодні необхідні селу. Тут вам і овочівництво, і вирощування та реалізація сільгосппродукції, і ремонт побутової техніки, взуття, пошиття і ремонт одягу, кролівництво, виготовлення м’яких меблів, бджільництво, зелений туризм, перукарська справа, розведення поросят, малярні роботи і навіть декоративне птахівництво. Найнижчі ставки — 20 гривень на місяць — для народних умільців, які мають відродити місцеві промисли. А туристичний Кам’янець — унікальне місце для збуту сувенірів. Тож на сімейній раді селяни вибирають справу до душі. Бо й справді, краще самому бути господарем, ніж найматися в реалізатори тих-таки бананів до іншого підприємця, котрий може й не оформити продавця офіційно і зарплату в конверті платити.

Фахівці служби зайнятості ненав’язливо рекомендують тим, хто шукає роботу, чим їм вигідніше займатися. У приватній власності аграріїв району є понад сто тракторів. На кожному з них господарі заробляють до свого сімейного бюджету. Їх прибутки могли б стати й відчутніші, якби вони отримували замовлення не з одного, а з кількох сіл. Центр співпрацює з сільрадами, переконує приватних трактористів почати хоча б із одноразового патенту. А ті, хто вирішує зареєструватися підприємцем, стають надавачами надзвичайно запитаної послуги з перевезення сільськогосподарських вантажів, орання городів. Схожа ситуація і з власниками великої рогатої худоби. Селяни ще й досі віддають за безцінь молоко зайдам-перекупникам, які забувають розрахуватися за жирність продукції, не поспішають відкрити лабораторію, офіційно оформити на роботу здавача. Їхня мета, здебільшого, нажитися. А розсудливі пробують протиставити таким хитрунам власну міні-ферму. Можна тоді й державну дотацію отримати, повернути до 40 відсотків коштів за придбане обладнання.

Віра ШПИЛЬОВА.

На знімку: таким екзотичним слоном приваблює відвідувачів до своєї зони відпочинку підприємець Василь Строяновський із села Оринин.

Фото Валерія КРАСОВСЬКОГО.

Інформація до роздумів

Завинили за паї

Понад триста тисяч гривень завинили на Хмельниччині орендарі власникам землі за використання їхніх паїв. За зловживання під час розпаювання майна, його реалізації, самовільне використання земель запасу й резервного фонду органи прокуратури порушили близько півсотні кримінальних справ, понад сорок спрямовано до суду. Серед таких — справа за обвинуваченням службових осіб одного із земельних районних відділів, котрі підробили сім державних актів на право власності на землю. А гроші, що їх громадяни сплачували за акти, привласнили. Триває слідство у кримінальній справі, порушеній за фактом зловживання службових осіб одного із сільгоспкооперативів, котрі разом із арбітражним керуючим підприємства незаконно продали тваринницькі приміщення. Загалом впродовж року прокурорами внесено понад двісті документів реагування, за розглядом яких до відповідальності притягнуто три з половиною сотні посадових осіб та відшкодовано близько дев’яти мільйонів гривень.