На фермі чекають французьких «дамочок»

Такі умови для тварин створив директор сільськогосподарського товариство «Агровест» Станично-Луганського району Юрій Довгий (на знімку). Сам він не сільський житель, живе в Луганську, і не фахівець сільського господарства. Свого часу досить успішно займався кінним спортом, одержав диплом викладача фізкультури, але якось його осінила думка почати розводити свиней. Ідея, зізнатися, потішила деяких знайомих Юрія. Інша річ, якби він захотів створити кінну ферму або спортивну школу — це за його профілем. Але свині до чого? Таке ставлення до себе Юрія аж ніяк не бентежило, тому що він умів добре лічити і прораховувати. Тобто бачити перспективу. А вона йому доводила, що свинарство — досить прибутковий бізнес, тим паче що не треба винаходити велосипед. У світовій практиці є досить обкатаних технологій, які застосовні в умовах Луганщини. З їхнього вивчення Юрій і почав. Він побував у Данії, Голландії, Чехії, ознайомився з досвідом свинарських господарств, а потім проаналізував, які з технологій підлягають адаптації, а від яких доведеться відмовитися.

Для створення сучасної ферми європейського рівня Юрію Довгому знадобилося чотири роки. Сьогодні в його господарстві налічується 2 тисячі голів свиней, 200 з яких — свиноматки. Уже наступного року Юрій хоче довести поголів’я до 10—12 тисяч, а число свиноматок збільшити більш як удвічі. Сьогодні він бере курс на племінну і селекційну роботу. Останнім часом попит на гарну породу свиней у регіоні зріс, а Юрій утримує класних п’ятачків, яких декілька років тому привіз із Полтавської області. А нині на фермі чекають французьких «дамочок». Усі формальності з купівлі-продажу 200 свинок із Франції вже завершено.

Щоб я так жив!

Далі вхідних дверей у розплідник заходити не дозволяється. По-перше, щоб не порушити сонне царство, створивши тим самим стресову ситуацію для свиноматок та їхніх численних дитинчат. По-друге, щоб, не дай Боже, не занести інфекцію. За словами Юрія, 200 свиноматок з поросятами, чисельність яких у середньому доходить до 10—12 на кожну, обслуговують лише декілька працівників. Але чистота тут така, як після суботника. Спокійна джазова композиція з динаміків, мабуть, добре впливає на тварин. Солодко спали на чистій підлозі з підігрівом. Навіть мухи не діставали, тому що їх у сараї практично немає.

В іншому величезному сараї, який позбавлений звичних перегородок, п’ятачки переміщаються зовсім вільно. Деякі підходять до споруди в кінці ферми, просовують голову крізь турнікет і стоять в очікуванні, поки відкриється металева загородка. Секрет такого поводження, як з’ясувалося, у чипі, прикріпленому до вуха кожної тварини. На ньому записана вся інформація про свинку й визначено, яку кількість корму вона має одержати. Турнікет забезпечує вхід у кормову станцію. Біля входу стоїть комп’ютер, який зчитує з чіпа необхідну інформацію, визначає, яку кількість корму треба дати тій або іншій тварині й відкриває шлях до годівниці. Удруге свинка сюди не потрапить, хоч і простоїть біля воріт у годівницю півдня. Комп’ютер її не пропустить, заблокувавши двері, оскільки вона вже пообідала. І фахівці, одержавши інформацію, потім переглянуть раціон харчування цієї любительки поїсти в бік збільшення норми раціону. Тих свиней, які рідше відвідували годівницю або протягом дня не підходили до неї взагалі, огляне ветлікар. Чи, бува, немає проблем зі здоров’ям?

Тут навіть місце побачень комп’ютезировано. За високою кам’яною загородкою в кінці сараю живе «наречений». У бар’єрі на рівні голови тварини є невелике віконце, в рамку якого вмонтовано комп’ютер. Система та само: свиня просовує голову у віконце — й комп’ютер зчитує потрібну інформацію з чіпа у вусі. На моніторі висвічується номер тварини й загоряється червоне сердечко — час!

Дві тисячі голів обслуговують вісім людей, половина з яких — спеціалісти-комп’ютерники. Система он-лайн дає змогу Юрію Довгому управляти технологічним процесом на фермі з будь-якої точки світу.

Розведення свиней — прибутковий бізнес

У господарстві 1800 гектарів пайової землі. Для вирощування кормів цього вистачає, тим паче що тут думають не лише про кількість, а й про якість кормової бази. Прагнення налагодити безвідходну систему виробництва дає можливість виробляти добриво для своїх полів. Відходи пресуються під великим тиском і високою температурою, а на виході дають аміачну воду, гумус, які можна використовувати як добриво. Переробка відходів на біопаливо виявилась досить витратною, і Юрій від неї відмовився. Поки що.

Крім «Агровесту», в регіоні немає господарств, які працювали б за такою технологією вирощування свиней. Але Юрій Довгий довів, що в разі розвитку кормової бази свинарство — досить прибутковий бізнес і його варто розвивати. Досвід луганчанина підхопили в Новоайдарському і Біловодському районах, де створюються ферма з вирощування свиней і племінний завод.

Луганська область.

Фото автора.