У Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин відбувся «круглий стіл», присвячений темі правового регулювання у сфері відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Відкриваючи засідання, голова комітету Олег Зарубінський зазначив, що «проблема депортованих за національною ознакою є однією з найболючіших, успадкованих Україною від колишнього СРСР». За його словами, вони «є численною категорією жертв політичних репресій», тому виникла необхідність підготовки окремого законопроекту, в якому врегульовувалися б шляхи відновлення їхніх прав. О. Зарубінський наголосив, що з 1996 року Кабінет Міністрів неодноразово подавав на розгляд парламенту відповідний проект закону, однак з різних причин його до цього часу не прийняли. Він також поінформував присутніх, що до Закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», ухваленого парламентом у 2004 році, Президент застосував вето.

Учасники засідання зазначали, що облаштування осіб, які повертаються з місць депортації, здійснюється за рахунок самих репатріантів, коштів, виділених українською стороною, допомоги міжнародних недержавних організацій. Усі інші держави — учасниці Бішкецької угоди, усунулися від участі у фінансовому забезпеченні репатріації цих осіб. На засіданні акцентувалася увага на тому, що сьогодні уряд реалізує програму розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року.

Однак, на думку учасників «круглого столу», на практиці застосування нормативних актів щодо реалізації запланованих державою заходів наражається на низку проблем, пов’язаних, насамперед, з відсутністю законодавчого акта, який став би правовим підґрунтям для здійснення державної політики в цій сфері. Це засвідчують, підкреслювали члени комітету, зокрема, результати проведеного Рахунковою палатою аудита щодо ефективності використання коштів, виділених з державного бюджету на розселення та облаштування в Автономній Республіці Крим депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України. Згідно з аудитом, зазначали народні депутати, існують не лише недоліки під час використання бюджетних коштів, а й прогалини в законодавстві, що зумовили ці порушення.

Зокрема, відсутність законодавчого унормування питання набуття статусу депортованих осіб за національною ознакою призводить до того, що органи державної влади на місцях самостійно визначають з-поміж депортованих осіб одержувачів державних послуг тощо. Крім того, підкреслювали члени комітету, неузгодженість дій органів виконавчої влади призводить до неналежного виконання або взагалі до невиконання визначених державою заходів щодо соціальної адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих осіб.

На засіданні було також обговорено законопроект «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» (реєстр. №3142), внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів. Документом пропонується встановити порядок визначення та позбавлення статусу осіб, депортованих за національною ознакою, засади державної політики, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування стосовно відновлення їхніх прав.

Учасники заходу висловили низку зауважень до нього. Зазначалося, що ним не встановлено ніяких зобов’язуючих норм для виконавчих органів, котрі відповідальні за реалізацію його положень. Передусім це стосується термінів розгляду звернень, виділення земельних ділянок, надання матеріальної допомоги тощо. Представники наукових установ вважають, що уряд повинен відкликати цей законопроект, натомість розробити новий, який врахував би пропозиції громадських та міжнародних організацій, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин та інших владних структур.

Підбиваючи підсумки обговорення, голова комітету наголосив, що потрібно розробити законопроект, який мав би підтримку в парламенті, був реалістичним та сприяв би розв’язанню накопичених проблем.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради.