Церква Спаса стала яблуком розбрату
Києво-Печерська лавра за крок від виключення зі світової спадщини ЮНЕСКО. А все через внутрішні суперечки. Музейники й монахи досі ділять об’єкти. Вкотре яблуком розбрату між заповідником і монастирем стала церква Спаса на Берестові. Торік храм передали ченцям. Ті радіють, обіцяють відреставрувати і правити служби. Реставрація в уявленні монахів — це євроремонт, переконані пам’яткоохоронці. В суперечку втрутилися народні депутати. Представники парламентського Комітету з питань культури і духовності днями відвідали святиню.
Законсервований храм Спаса на Берестові нині рідко відчиняють для відвідувачів. Всередині — проекти реставраційних робіт та облуплені фрески, найдавніші з яких датовані XII сторіччям. Учені швидко переконують депутатів: відновлення богослужінь зруйнує церкву остаточно.
— Цей храм ніколи не був діючим парафіяльним, це була заміська резиденція родини Мономаховичів, яка слугувала усипальницею, — каже гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець. — Для того, щоб тут розпочати відправи, його доведеться переробити: провести опалення, влаштувати іконостас, а це все призведе до його знищення.
Передачу храму ченцям Кролевець називає порушенням норм православ’я, втім, від конфлікту з монастирем відхрещується. Мовляв, їх навмисно сварить Київрада. Та своїм рішенням від 2 жовтня 2008 року передала Спас на Берестові Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі УПЦ Московського патріархату. Цю постанову вже спробували опротестувати в прокуратурі, адже долю пам’ятки столична влада не може вирішувати одноосібно — без згоди Міністерства культури. В самому міністерстві про діяння столичної влади — ні сном ні духом.
— Ми ніколи не давали такої згоди, якщо міськрада сама собі щось вирішувала — то це її проблема, — здивувалася заступник міністра культури та туризму Ольга Бенч та про всяк випадок додала:
«Ми вже звернулися до прокуратури».Міські чиновники тим часом переконують: передача храму під крило монастиря лише піде церкві на користь, і кивають на керівництво заповідника. Мовляв, ті самі нічого не роблять та ще й іншим не дають.
— Київська міська рада передає храм для богослужіння відповідно до указу Президента. Це рішення не суперечить принципам збереження пам’ятки. Заповідник протягом кількох років мав можливості довести храм до відповідної експлуатаційної кондиції, — зазначив начальник головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації Руслан Кухаренко.
За словами чиновників від культури, зі списків ЮНЕСКО лавру не вилучатимуть. Запевняють, нещодавно до святині приїжджали експерти й схвально поставилися до всіх об’єктів. Народним обранцям від цього не легше. Кажуть, соромно перед міжнародною спільнотою.
— Сьогодні ми фактично стоїмо на межі того, що нас, як шкідливих котів, можуть викинути зі списку ЮНЕСКО. Це страшно, але загроза справді існує, — наголосив народний депутат Володимир Яворівський. — Біля Софії Київської вже вигнали, нікого не питаючи, супервисотний готель, довкола лаври набудували десятки нікому не потрібних споруд. Ми повинні прискорити реставраційні роботи і врятувати лавру від зайвих зазіхань.
Детальніше ситуацію навколо лаври комітет має розглянути на черговому засіданні. Поки що відомі попередні висновки комісії. Депутати зійшлися на тому, щоб передати заповідник у державну власність, підготувати законопроект про статус пам’яток, які віднесено до списку ЮНЕСКО, а також розробити план реконструкції, збереження та розвитку Києво-Печерської лаври.
Історична довідка
Церква Спаса на Берестові — пам’ятка архітектури національного значення. До нашого часу в усій Східній Європі збереглось лише кілька взірців архітектури та живопису такого віку. Вважається, що церкву збудували за кошти Володимира Мономаха наприкінці XІ — на початку XІІ століття. Недаремно дослідники відносять храм до одного ціннісного рівня із Софією Київською. Храм став останнім прихистком засновника Москви Юрія Долгорукого. Разом із ансамблем будівель Києво-Печерської лаври церква Спаса на Берестові увійшла до переліку пам’яток, які перебувають під охороною ЮНЕСКО.
На знімку: в разі відновлення богослужінь у храмі унікальні фрески можуть зникнути, — попереджає гендиректор заповідника Сергій Кролевець.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
