Учора у столиці під стінами Кабінету Міністрів України зібралися вкладники Укрпромбанку із вимогою до уряду зробити бодай щось, аби тільки вони повернули свої гроші.

21 січня цього року до Укрпромбанку було введено тимчасову адміністрацію Нацбанку України. З того ж часу з’явився і мораторій на «задоволення вимог кредиторів, у тому числі й вкладників». Нещасні вкладники панікують: багатьом з них їхні гроші зараз життєво необхідні.

— У мене відшарування сітківки, — розповідає пенсіонерка Анна Куда. — За рік уже зробила три операції. 15 березня мала йти на четверту, та грошей на неї в мене немає. Точніше, вони є, але забрати їх не можу. Півтора місяця тому написала заяву до банку з проханням видати мені мої кошти. Відповіді ще й досі чекаю. Це з тим, що до листа додала медичні довідки та виписки. Та й термін дії мого депозиту також закінчився.

Чекати Анна Куда довго не може. Жінка непокоїться, що без операції повністю втратить зір. «Якби мені виплатили хоча б частину депозиту! Пенсія є, але її ледь вистачає, а на операцію тим паче з неї не назбираєш. Я ж не милостиню прошу, просто віддайте мені мною ж зароблені кошти. Я все життя пропрацювала, збирала по копійці, щоб зараз навіть не мати можливості лікуватися?» — бідкається Анна Куда.

А от Наталя Торикін з Бердичева протягом трьох останніх років була постійним вкладником «Укрпромбанку». Свого часу її сім’я продала квартиру і отримані кошти поклала на депозитний рахунок.

— У мене 22 січня закінчився термін дії депозиту. Коли я дізналася, що грошей не видають, у мене через нервування почався дуже сильний нейродерміт. Приходила в банк, у наше регіональне відділення — показувала свої руки. Приїздила до Києва — показувала свої руки. Оце постійне приниження уже не стає сили терпіти. Просто хочеться отримати свої кошти, хоча б на лікування. Мені щоб руки помити, потрібно купувати стериліум. Раніше пляшечка коштувала 26 грн., а тепер уже 41.

Учасник акції Віктор Галета стверджує: зі своїми проблемами вкладники куди тільки не зверталися, та звідусюди лише відписки. Проблеми розв’язувати ніхто не береться.

— Уже минуло три місяці відколи ввели тимчасову адміністрацію, а жодних зрушень ми не бачимо. Ми звертаємося до Прем’єр-міністра з проханням націоналізувати наш банк. Нині всі інвестори від банку відмовляються, бо він проблемний. Але якщо влада візьме нас під опіку — все налагодиться, — каже пан Галета.

Переконаний у тому, що «націоналізація» — це й справді вихід, і Олександр Володимирович, співробітник одного з комерційних банків: «Це їхнє останнє рятівне коло, єдине спасіння із ситуації, що склалася».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.