Але конкретних пропозицій було мало
Учора в сесійній залі Верховної Ради України відбулися традиційні щорічні парламентські слухання. Нинішні мають назву
«Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи».Відкриваючи їх, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович зауважив: сьогодні ми маємо почути, що держава зобов’язана і має зробити для мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Серед зробленого перший доповідач — міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра (на знімку вгорі) назвав, зокрема, таке.
У рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги введено першу чергу пускового комплексу
«Вектор», підписано акт Державної комісії з прийняття заходів проекту «Стабілізація будівельних конструкцій об’єкта «Укриття», завдяки чому вдалося домогтися зниження ризику можливого його пошкодження відповідно до технічних умов на 15 років.
Другий доповідач — заступник міністра праці та соціальної політики Володимир Барабаш зізнавався: нинішні соціально-економічні умови країни не дають змоги в повних обсягах виконувати всі завдання соціального захисту постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Заборгованість
Співдоповідач, голова профільного комітету Верховної Ради Анатолій Семинога (на знімку) акцентував увагу на певних позитивних зрушеннях у справі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Так, на виконання постанови Верховної Ради від 18 квітня 2008 року (за наслідками торішніх парламентських слухань. — Я. Г.) прийнято закони України
«Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами», «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами», «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічну безпечну систему» тощо.
Оскільки створити єдиний центральний орган виконавчої влади, який би опікувався всіма чорнобильськими проблемами, нині немає можливості, Анатолій Іванович вніс пропозицію утворити при Кабінеті Міністрів України Координаційну Раду з комплексного розв’язання проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та постійно діючий секретаріат Ради. Проте інші ті, хто виступав на слуханнях, відстоювали необхідність все-таки створення центрального органу — міністерства чи держкомітету з чорнобильських питань.
Майже всі промовці висловлювали занепокоєння у зв’язку зі значним скороченням обсягів фінансування низки
«чорнобильських» програм. Зокрема, держбюджетом на 2009 рік у кілька разів зменшено фінансування порівняно з попереднім роком медичного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.А щорічне недофінансування бюджетної програми
«Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не дає змоги поліпшити наявну матеріально-технічну базу для проведення щорічного медичного обстеження постраждалих, забезпечити їх повноцінне лікування в спеціалізованих лікувальних закладах.Багато учасників слухань з болем у душі казали про те, що у зв’язку з невідповідністю розмірів компенсаційних виплат, доплат та допомоги, які встановлені відповідним законом, розмірам, які встановлені постановами Кабінету Міністрів, збільшується кількість позовів постраждалих громадян до судових органів. Взагалі їх подано вже майже 90 тисяч.
У своєму заключному слові Анатолій Семинога наголосив, що, на жаль, було мало конкретних пропозицій з боку громадських
«чорнобильських» організацій, і запросив усіх надіслати їх до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Їх буде враховано під час доопрацювання рекомендацій парламентських слухань і відповідної постанови Верховної Ради.Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
