На Полтавщині весняно-польові роботи цьогоріч розпочали майже на два тижні пізніше, ніж зазвичай. На початок тижня посіяно заледве 137 тисяч гектарів ярих культур із планованих майже 1, 2 мільйона (торік на цей час було посіяно 61 відсоток до запланованих площ). Ситуація складається так, що одночасно доводиться вести посів усіх культур, окрім сої, кукурудзи, гречки та проса.
Спеціалісти головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, провівши моніторинг, настійно рекомендують не зменшувати площі під цукровими буряками (а навпаки, зробити все можливе, щоб розширити їх), а також збільшити мінімум удвічі
— під круп’яними та овочами. Щодо буряків, то в основному сіють їх тільки ті господарства, які знаходяться в системі цукрозаводів. Інші ж, обпікшись на непорядності партнерів і не особливо довіряючи підтримці держави, не ризикують займатися вирощуванням цієї досить затратної культури.Приміром, у ВАТ
«Гадяцьке бурякогосподарство» буряками вирішили займатися тільки кормовими — плекатимуть і насіння з висадків, і коренеплоди для тваринництва. А цукрові, каже керівник господарства Олександр Сухань, сьогодні нікому не потрібні, тому й перестали їх насіння вирощувати.Забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами також серед тривожних акцентів. Минулорічний врожай значно знизив потенціал родючості. Крім того, грунт цієї зими практично не промерзав і відбулося інтенсивне вимивання азоту з його верхнього шару. Не випадково на посівах озимих культур спостерігається пожовтіння листової поверхні. Науковці наголошують, що для отримання якісного продовольчого зерна озимої пшениці потрібно витримати передусім технологію її удобрення, тобто принаймні тричі підживити. Але факт — дев’ять районів області за останній тиждень не придбали жодного кілограма мінеральних добрив.
Полтавська бласть.
На знімку: головний агроном ВАТ
«Гадяцьке бурякогосподарство» Андрій Пономаренко оглядає стан озимих.Фото автора.
