Право коаліції чи обов’язок для неї — вирішить КС

На думку Президента, зазначене положення Конституції потребує роз’яснення, оскільки сформована у Верховній Раді шостого скликання коаліція депутатських фракцій Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна—Народна самооборона», Блоку Литвина не внесла Президенту пропозицій щодо формування уряду, що свідчить про неоднозначне розуміння вказаного положення Конституції і є підставою для його офіційного тлумачення КС.

Представник Президента України у КС М. Ставнійчук зазначила також, що зі змісту ст. 83 Конституції випливає, що внесення коаліцією Президенту кандидатури Прем’єр-міністра є обов’язком коаліції. Крім цього, Регламент Верховної Ради надає більш розширене тлумачення, ніж Конституція, та зазначила, що позиція Президента полягає в тому, що Регламент Верховної Ради повинен існувати у вигляді закону, а Верховна Рада не виконує рішення Конституційного Суду.

У свою чергу постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді А. Селіванов заявив клопотання, в якому просив урахувати, що у спосіб, у який викладене конституційне подання, порушується принцип розподілу влад. Якщо ж таким чином є спроба нав’язати чи негативно поставитись до вимог тлумачення, то це стане очевидно при розгляді цієї справи. Також в обгрунтування позиції зазначив, що «форма звернення фактично є імперативною щодо майбутнього рішення. Це неприпустимо, оскільки можна висловлювати власну думку, але власна думка не може замінювати висновок. Жодний суб’єкт не може нав’язувати чи пропонувати висновок, а натомість у конституційному поданні немає жодного обгрунтування щодо правового регулювання цих питань на конституційному рівні, а міститься лише пояснення, яке можна віднести до стосунків Президента і Верховної Ради. Якщо казати про новоутворену коаліцію, то Конституція не дозволяє і не забороняє, а це означає, що це внутрішня регламентна діяльність Верховної Ради створювати коаліцію протягом певної каденції. Існує вичерпний перелік підстав, коли коаліція вносить нові пропозиції щодо формування уряду і призначення складу Кабінету Міністрів. У цьому відношенні не можна жодним чином розглядати питання формування уряду, який чинний. Не може новостворена коаліція вирішувати це питання, коли уряд чинний, коли він не позбавлений своїх повноважень, коли він реалізує свої функції відповідно до свого статусу. І не можна говорити, що будь-яким чином це може бути предметом тлумачення і доповненням норми регулятивного порядку. Тобто Президент фактично хоче замість правового врегулювання (замість внесення змін до Конституції, замість прийнятого методу забезпечення вирішення питань, коли існує прогалина норми конституційного врегулювання) через тлумачення отримати висновок, що це є обов’язок коаліції. Але звертаю увагу, що не може бути такого обов’язку. Це право коаліції. Водночас коаліція повинна дотримуватися ст. 115 Конституції, яка передбачає чіткі обставини для зміни уряду — відставку прем’єр-міністра, резолюцію недовіри Кабміну і складення повноважень перед новообраним парламентом. Отже, це право коаліції, і звертаю увагу, що приймає резолюцію недовіри не коаліція, а Верховна Рада, і вона ж, а не коаліція відправляє уряд у відставку. Таким чином, тлумаченням не можна замінити конституційні прогалини, хоча, на наш погляд, ніякої конституційної прогалини немає. Оскільки Верховна Рада діє у спосіб, передбачений Конституцією, і у визначений Конституцією спосіб уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, то ніяка обставина не підходить під питання новоствореної коаліції».