Чому депутати зняли з обговорення проект генплану?

Київський державний проектний інститут «Діпромісто» був поставлений замовниками — Миколаївською міською радою — відверто кажучи, у скрутне становище. Як розвиватися місту в найближчі чверть століття? Яким бути Миколаєву — містом корабелів, металургів, малого й середнього бізнесу чи транспортним вузлом? Може, основний напрям у майбутній стратегії генплану зосередити на туристично-рекреаційній функції?

За словами начальника архітектурно-планувальної майстерні київського «Діпроміста» Андрія Куделіна, проект нового генплану міста до 2031 року розроблявся з урахуванням схеми планування територій області, прийнятої сесією обласної ради. Національна академія наук України розробила демографічні прогнозні показники на перспективу. Передбачається, що кількість населення Миколаєва не зростатиме, а навпаки — скорочуватиметься. Кількість трудових ресурсів зменшиться з 332 до 323 тисяч чоловік. Причому працюючих пенсіонерів серед них буде 46 тисяч, що на 83 відсотки більше за нинішній показник.

Відповідно до чинного законодавства в місті відбулися громадські слухання щодо проекту генерального плану Миколаєва. К 21 січня, а саме цього дня і проходили громадські слухання, проект генерального плану міста існував уже рік. Але, згідно із заявами київських архітекторів, об’єктивні обставини не давали їм змоги протягом року ознайомити миколаївців зі своїм дітищем. Представники півтора десятка громадських організацій, органів самоорганізації населення взяли участь у слуханнях.

Треба сказати, що байдужих глядачів у міському Палаці творчості учнів, де проходили громадські слухання, не було. Містобудівні пропозиції київського «Діпроміста» стосовно основних напрямів розвитку міста особливих заперечень не викликали. Передбачається, що місто розвиватиметься в північному напрямі — від мікрорайону Північний в сторону Матвіївки. Другий напрям розвитку — мікрорайон Богоявленське — між Широкою Балкою й Жовтневим. У північній частині міста вестиметься потужне житлове будівництво. Від колишньої залізниці в центрі міста прокладатимуть нову магістраль з мостом на Корениху.

Найцікавіше в новому генеральному плані — прокладення варіанта швидкісного трамвая під назвою «система «РАДАН» (вона зараз розробляється в ОКБ імені Антонова). Заплановано 28 кілометрів нових тролейбусних ліній і будівництво 175 кілометрів зливової каналізації.

Підсумком громадських слухань було схвалення жителями міста проекту генерального плану Миколаєва. Схвалення не було одностайним, бо деякі громадські організації висловили незгоду із пропонованими планами.

Точка зору

— В проекті дивує розділ про впровадження системи «РАДАН», якої у природі не існує, — каже керівник громадської організації «Наше місто» Сергій Ісаков. — Як розробники могли запланувати інтенсивний розвиток газових мереж і збільшення споживання газу до мільярда кубометрів на рік, якщо держава ставить довгострокове завдання зі скорочення його використання? А будівництво мосту через мікрорайон Леваневський, що перекочував у нинішній проект генплану з радянських часів, — це екологічний геноцид проти городян.

Після проходження державної експертизи проект нового генерального плану розглядався на 33-й сесії Миколаївської міської ради. Скажем одразу — депутати міськради після обговорення проекту генерального плану зняли його з порядку денного. Чому вони прийняли таке рішення й залишили за бортом думку територіальної громади, яка пролунала на громадських слуханнях? Однозначно на це питання відповісти важко — адже, здавалося б, усі вимоги законодавства при підготовці генплану були дотримані, від державних експертів отримані позитивні відгуки.

Чого було на сесії більше — особистих амбіцій депутатів чи турботи про майбутнє Миколаєва? Голова обласної ради воїнів-інтернаціоналістів Олександр Токарєв, приміром, переконував депутатів заблокувати прийняття архітектурної конституції міста через те, що дотепер не вирішено питання про виділення земельної ділянки під будівництво житла для 125 військовослужбовців запасу. Олександр Жолобецький, який представляє в міськраді Партію зелених України, виступив проти такого рішення. Він згоден, що потрібно виділити земельну ділянку для будівництва житла для військовослужбовців запасу, але переконаний, що в них немає ніякої переваги в цьому питанні перед учителями чи лікарями, суднобудівниками чи портовиками.

Другої точки зору дотримується Сергій Паливода, голова постійної комісії з питань праці й соціального захисту населення. Він нагадав про чинне законодавство щодо вирішення земельних питань для ветеранів війни.

Багатьох депутатів, котрі виступали на сесії міськради, хвилювали, скажімо так, конкретні питання, які, за великим рахунком, стосунку до проекту генерального плану не мають. Йдеться, приміром, про розміщення двох сміттєпереробних заводів у Корабельному районі, про реконструкцію залізничного переїзду на перетині проспекту Жовтневого й вулиці Самойловича. Депутата Дмитра Ніконова, голову постійної комісії із промисловості, транспорту й зв’язку, обурило, що проектанти нового генерального плану не передбачили розширення меж Миколаєва.

Всі питання, що пролунали у виступах депутатів міської ради, стосуються не концепції генерального плану як стратегічного плану розвитку міста на найближчі 30 років. Це питання так званого детального планування міста, які вирішують після прийняття генплану. Тобто, образно кажучи, необхідно спочатку побудувати дім, і тільки потім братися за опоряджувальні роботи. У Миколаївській міській раді вирішили все поєднати. Що, як відомо, неможливо.

Як розвиватимуться події з проектом генерального плану далі — після того, як державна експертиза прийняла висновок про якісну роботу проектувальників київського «Діпроміста»? Можливі різні варіанти розвитку подій. Як кажуть в Одесі: «Будь-який каприз за ваші гроші». Але платити доведеться з бюджету Миколаєва. А він у нинішньому році як ніколи напружений. Деякі програми, ймовірно, доведеться скоротити.

Компетентна думка

— Генеральний план після прийняття набуває статусу закону й стає архітектурною конституцією міста, тобто законом прямої дії, — вважає народний архітектор України, професор Володимир Глазирін. — Тут треба не сім, а сімдесят сім разів відміряти, щоб один раз відрізати. Головне завдання будь-якого генерального плану — визначити тенденції розвитку міста, що вписуються в стратегічну концепцію. Від себе додам: генплан — це шлагбаум на шляху можливої містовпорядкувальної самоправності. Чи не в цьому вся заковика?

Фото Олександра КРЕМКА (Укрінформ).