Епідемія кримських конфліктів

І хоча голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко запевняв, що «проблеми об’єднання комуністів, Куніцина, Мірімського — для того, щоб зробити інший формат в уряді чи Верховній Раді Криму, не існує», проте досі вдалося вирішити далеко не всі негаразди у взаємостосунках депутатських фракцій.

Нинішньому ж загостренню стосунків у недавно, здавалося б, одностайній Кримській республіканській організації Партії регіонів передувало скандальне рішення політради про виключення зі своїх лав глави уряду автономії Віктора Плакіди й міського голови Сімферополя Геннадія Бабенка. Першого покарали за «систематичне невиконання рішень ради КРО Партії регіонів» (щоправда, днями відновили на засіданні ради Кримської республіканської організації Партії регіонів), другого звинуватили в порушенні партійної дисципліни й дискредитації «біло-блакитних». На горизонті з`явилася перспектива позбавлення їх посад. Оглядачі вважають, що в найближчому майбутньому можуть прокотитися кадрові зміни в інститутах влади автономії. Й не виключають відновлення боротьби за відставку нинішнього голови ВР АРК.

Його опонент — голова Кримської республіканської організації Партія регіонів, народний депутат України Василь Кисельов визнав наявність конфлікту з кримським главою парламенту, викликаним «боротьбою за право контролювати розподілення землі в Сімферополі й впливати на формування списків кандидатів у депутати на наступних виборах». У результаті сварки кримські регіонали розкололися: проти свого лідера В. Кисельова відкрито виступили очільники шести парторганізацій. Решта 22 міські й районні організації Партії регіонів півострова — на його боці. Центральне парткерівництво заявило про невтручання у конфлікт, проте вже вислало спецкомісію для вивчення розколу.

Випробування на міцність депутатської більшості Верховної Ради автономії триває. Як і причаєна криза кримської «партії влади», що приймає все нові форми. Вчорашні однодумці з Партії регіонів продовжують спілкуватися один з одним мовою ультиматумів.

Сімферопольські землетруси

«Ворота Криму» теж тривалий час потрясає резонансна політична криза, яка вилилася у чотирьох відкладених сесійних засіданнях, хоча перше питання спаралізованого порядку денного їх було найактуальніше — прийняття бюджету міста. Більшість депутатів міськради продовжують звинувачувати свого голову в створенні тіньового корупційного механізму виділення землі й вимагають зміни складу земельної комісії та її керівника. Непримиренні противники градоначальника — представники чотирьох фракцій у міськраді — блоку «За Януковича», БЮТ, КПУ й «Не Так!». Протягом останніх місяців постійними стали мітинги, акції протесту й наметові містечка різних громадських організацій на центральній площі Сімферополя й перед міськвиконкомом з енергійною вимогою зняти голову разом із виконкомом міськради. Запрацював тіньовий виконком, створюються страйкоми. Підписи за відставку міського голови Сімферополя збирають представники Громадянського активу Криму.

Провідні політичні сили півострова та їхні лідери продовжують дискредитувати себе — кожна по-своєму.

«Червоні» скандали

Оголило суперечності в осередках кримських комуністів рішення лютневого пленуму ЦК КПУ вивести першого секретаря Кримського рескому КПУ Леоніда Грача зі складу президії ЦК. Несподівано багато знайшлося тих, хто пішов на півострові проти свого давнього лідера. ЗМІ зарясніли повідомленнями: «Л. Грач задля помсти за те, що його вивели із складу партійного керівництва, створює новий, альтернативний і конкуруючий з Компартією політичний проект «Блок Грача за новий Крим». Хоча сам Леонід Іванович запевнив, що ніякої альтернативи Компартії він не створює, а ідея створення нового блоку — «спроба об’єднати лівопатріотичні сили півострова».

Зі слів Л. Грача, його «іменний» блок братиме участь тільки у виборах до Верховної Ради АРК і місцевих органів влади. І вже запросив до себе республіканські організації Соціалістичної партії, Прогресивної соціалістичної партії, Союз лівих сил та «Рускій блок». Л. Грач заперечив чутки, що його блок спонсорує Партія регіонів. Хоча оглядачі не виключають такої можливості надалі. А якщо вірити російському олігарху Костянтину Григоришину, якого цитують місцеві ЗМІ, то Грач може шукати фінансової підтримки у Москві.

Нарощують м’язи, але кожен сам по собі

Тим часом відбувається гуртування громадського об’єднання «Українська громада Криму», яке готується до свого конгресу. Все помітнішими стають й місцеві проукраїнські організації, пропагуючи єднання українців Криму для захисту своїх конституційних прав, сприяння утвердженню громадянського миру та міжнаціональної злагоди на півострові.

Націлена на конструктивізм й Кримська громадянська асамблея, що засвідчило її останнє зібрання. Делегати від різних громадських організацій у Сімферополі заявили, що «рішучіше впливатимуть на політиків усіх таборів з метою розробки і реалізації дієвих антикризових заходів, подолання руйнівного політичного протистояння, недопущення звуження прав і свобод людини», а також підтвердили вимогу ухвалити новий Основний Закон держави на Конституційній Асамблеї в Києві.

Прагнуть ще міцнішої консолідації й кримські татари, які нині готуються до свого першого Всесвітнього конгресу під егідою курултаю — меджлісу, участь у якому вже підтвердили понад півтори сотні громадських організацій. На конгресі планують обговорити проблематику національного руху та сформувати координаційний орган. Політологи вважають, що травневий конгрес кримських татар зміцнить авторитет меджлісу, який дещо похитнувся останніми роками, й підніме його в очах діаспори.

Мовою цифр: Зараз у Криму мешкає близько 2 мільйони 700 тисяч кримських татар. За різними оцінками, ще від трьох до п’яти мільйонів осіб, що називають себе кримськими татарами чи кримськими тюрками, розкидані світами — переважно в Туреччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Узбекистані, Росії, країнах Балтії та Центральної Азії.

Замість післямови

...За дискредитацією всіх і вся в партійному середовищі та «у верхах» дедалі збайдужіло та все розчарованіше спостерігає народ. Люди вже не бажають чути про політику, а якщо й воліють, то нічого не роблять, щоб змінити ситуацію, не приєднуються до партійних лідерів. Тож і виходить: коли низи не хочуть, тоді верхи все можуть... Але далі декларацій справи керівництва не йдуть: всі грандіозні наміри, на жаль, так і залишаються на папері. Забуто на непевний час кризи глобальні програми розвитку регіону, проблеми якого продовжують загострюватися. Але якщо надалі ставитися так само байдуже до масштабних негараздів, півострів може зіштовхнутися з дуже серйозними негативними викликами, зокрема й геополітичними.

Крим.