Хто ласував пиріжками з бульбою чи дерунами на майстер-класі з приготування різноманітних картопляних страв, а хто купував насіннєвий матеріал та радився зі спеціалістами, як досягти кращої врожайності на своєму полі. Насичено та велелюдно проходила у Львові в регіональному аграрно-маркетинговому центрі «Шувар» Перша міжнародна конференція та виставка «Картопля України-2009», в якій узяли участь науковці та аграрії з України, Польщі, Нідерландів, Росії та Білорусі. Близько 50 компаній, фірм, науково-дослідних установ, виробників бараболі зібралися разом, щоб обговорити нові технології вирощування, зберігання та переробки картоплі.

Організація такої конференції у Львові була цілком природна. 34 відсотки займає бульба у структурі валового продукту сільського господарства Львівщини. До того ж, за словами генерального директора ТОВ «Шувар» Романа Федишина, торік 48 тисяч тонн її селяни з п’яти областей України реалізували саме на цьому ринку. Тож зрозуміла актуальність спільного обговорення подальшого розвитку інфраструктури ринку, побудови об’єктів зберігання та переробки овочів. «Однак найбільше нам хотілося допомогти дрібним і середнім виробникам», — наголосив Роман Федишин.

Справді, 99,5 відсотка цього продукту вирощують саме в особистих селянських господарствах. Прості селяни та дачники переважно і стали основними відвідувачами виставки. Вони, звичайно, практично не мають змоги діставатися до Києва на величезні виставкові імпрези, й тому відчувалося, що картопляну виставку в місті Лева вони сприйняли майже як свято. Люди скучили за інформацією, за новими знаннями, за чужим цікавим досвідом. Професора Львівського національного аграрного університету, декана факультету агротехнології та екології Петра Завірюху просто розривали на частини. Усім хотілося дізнатися, що ж нового в картопляній політиці, що садити, де придбати? Університет представив на виставці декілька своїх старих, випробуваних часом, і новіші розробки — картоплю «Мавка», «Воля», «Західна», «Пишна», «Слава». З найостанніших популярність мала «Дублянська ювілейна». Створена до 150-річчя аграрного університету, вона вже занесена у списки перспективних держслужбою з охорони прав на сорти рослин. Дві автівки з насіннєвим матеріалом, які привіз університет, розмели за декілька годин. Так відбувалося і з машинами інших виробників насіння, що поставили привабливі ціни для споживачів, — в середньому п’ять гривень за кілограм.

— І дуже правильно селяни робили, що купляли на виставці елітні сорти бульби, — підкреслював Петро Завірюха. — У нас надто часто економлять на насінні, а потім гублять на врожайності. Лише 30 відсотків виробників бараболі в такий спосіб дбають про якісний садивний матеріал, а 70 відсотків думають: та відберу щось краще зі свого... Однак за всіма науковими викладками, практичними дослідженнями один раз на 4—5 років потрібно оновлювати насіннєвий матеріал на рівні еліти. Інакше великої врожайності нам не бачити.

Мало хто знає, що минулий 2008-й ООН оголошувала Роком картоплі, підкресливши тим важливість цього продукту в раціоні людей та у продуктовій безпеці кожної країни. Власне, Україна підтримує такі ініціативи високою врожайністю бульби. Позаминулого року українці викопали 19 мільйонів тонн цього овочу, обійшовши США, Німеччину, Польщу і найбільшу шанувальницю бараболі — Білорусь. Минулоріч зібрали трішки менше, однак усе одно Україна стабільно посідає одне з перших місць у світі з вирощування картоплі. І споживання так званого другого хліба в нашій країні досягає дуже високого рівня — 140 кілограмів на душу населення на рік.

Водночас, незважаючи на величезні обсяги виробництва, Україна практично не експортує картоплю. Щороку значна частина врожаю гине від шкідників — переважно від колорадського жука, а також унаслідок поганого зберігання. До того ж кожен виробник вирощує свій улюблений сорт картоплі. Через це складно сформувати велику партію, з якою можна було б вийти на світові ринки. Про все це йшлося на конференції у Львові, яку на «Шуварі» планують зробити щорічною.

На знімку: професор П. Завірюха спілкується з відвідувачами виставки.

Фото автора.