У центрі Хмельницького роздавали... «залишки народної землі». У невеличкі пакети з таким написом, які пропонували всім охочим, було розкладено ґрунт. Так організатори акції намагались привернути увагу жителів обласного центру до проблем земельних відносин у Хмельницькому районі.

Сказати відверто, городяни доволі прохолодно поставились і до самої акції, і до згаданих проблем. Хоча мовиться про них справді багато і доволі тривалий час. Практично жодна сесія облради ось уже понад року не відбувається без того, щоб окремі депутати не звернули увагу саме на земельні питання навколо обласного центру. Уже й депутатські комісії створювались, і запити писались у всі інстанції, і звинувачень прозвучало чимало на адресу районної влади. Однак, окрім здійнятого галасу, побачити якісь зміни так і не вдалося.

Прокуратура вкотре зауважує: масштабність порушень, коли йдеться про махінації з десятками, а то й сотнями гектарів землі, вочевидь перебільшена. Хоча факти окремих порушень справді є, їх розслідують, але говорити про те, що в районі панує повне беззаконня, правоохоронці не беруться.

Інша думка в активістів одного з громадських об’єднань, котрі прийшли до обласної прокуратури з... горохом. Жмені його полетіли у стіни та вікна приміщення. Водночас активісти наголошували, що всі їх звернення до правоохоронців нагадують вираз «як об стіну горохом», коли просто неможливо отримати відповіді на болючі питання. Один із організаторів мав при собі ще й... автомат. Як з’ясувалося пізніше, це був лише муляж, але й така зброя теж мала символізувати непримиренність із справжнім станом справ.

А тим часом «скандальний» Хмельницький район напередодні посівної потерпає не так від політичного розбрату, як від тих проблем, що й решта аграріїв краю. Ще на початку року тут планували взяти до 40 мільйонів гривень кредитів для весняних робіт. Порівняно з торішніми позичками вони мали б зрости майже у півтора разу. І це зрозуміло, адже витрати на добрива, засоби захисту рослин значно зросли. Однак дотепер справа із кредитуванням практично не зрушила з місця. А коли так, то й виробничі плани докорінно змінились.

Інвестори, які отримали на хмельницьких землях гарні врожаї зернових, всерйоз казали про необхідність будівництва двох елеваторів на території району. Однак брак коштів і неможливість взяти кредити перекреслили ці плани.

Немає остаточного рішення і щодо того, яким буде бурякове поле в районі. До торішніх півтори тисячі гектарів тут хотіли додати чималий клин цукристих. Але чи є в цьому сенс, коли під сумнівом робота цукрозаводів?

Важко сказати, які перспективи очікують на м’ясну та молочну галузі тваринництва в районі. Протягом минулого року поголів’я худоби зменшилось на шістсот корів. Навіть доволі високі ціни на молочну продукцію, що зберігаються на продовольчих ринках обласного центру, не спокушають господарів — дедалі менше худоби залишається в їхніх хлівах.

Список усіх виробничо-фінансових аграрних проблем району можна продовжувати. І приїжджі інвестори, і місцеві орендарі думають лише над одним: як провести посівну, які кошти вкласти в землю, щоб вона не «зародила» банкрутством. На цьому тлі будь-які політичні акції відступають на другий план. Кожному селянину очевидно: хоч би які гучні були заклики, які гострі звинувачення, весняному полю потрібно інше — кошти, добрива, насіння. Якщо комусь удасться все це знайти сповна — той і буде найкращим господарем для земель району.

Хмельницька область.