Кайфуєм, знову протестуєм!

 Банк «Хрещатик» не видаватиме кредиту компанії «Київенерго» — про Слона й Моську.

Довіра плюс модернізація

Поза сумнівом, головною подією тижня є підписання декларації на інвестиційній представницькій конференції у Брюсселі стосовно модернізації української ГТС. Про наміри європейців посприяти цій конче потрібній справі ми чули й раніше, але наміри — журавель у небі. Дотепер ГТС не мала й третини того фінансування, що здійснюється на Заході, а обладнання багатьох компресорних станцій втратило свою ефективність ще в минулому столітті. Поза тим проектна здатність до транспортування становить 288 мільярдів кубометрів на вході й 175 мільярдів кубометрів газу на виході, а фактичні обсяги прокачування газу в Європу зашкалюють за 120 мільярдів кубометрів. Інвестувати в модернізацію української ГТС вигідніше, ніж вкладати гроші в будівництво нових газогонів з огляду на обсяги капіталовкладень і побудову прозорого газового ринку на Євроконтиненті. Модернізувати її означає мати синицю в руках і для постачальника, і для транзитера, і для споживача газу.

Якщо взяти декларацію про наміри за чисту монету, то головні вимоги інвесторів до «Укртрансгазу» якраз і полягатимуть у прозорому цільовому використанні коштів, які надаватимуть для зміцнення надійності поставок енергоносіїв європейським споживачам. Від результативності майбутніх інвестпроектів залежатиме і вартість газу для українських споживачів — промисловості та населення, а, просто кажучи, робочі місця і сімейні бюджети. Чого більше? Юлія Тимошенко привезла з Токіо надію на екологічно чисті та енергозбережні технології, натякнувши тим само, що сакура квітне швидше за нашу вишню.

Емоційний демарш росіян у Брюсселі та відкладені україно-російські перемовини до «обміркування» підсумкової декларації повіяли холодом. Не тому, що хтось завинив перед іншим, — переговорний процес ані з Україною, ані з Євросоюзом росіяни не переривали. Просто вони вгледіли між рядків декларації намір країн Євросоюзу купувати газ на кордоні з Україною. І це логічно, якщо українська ГТС стане де-факто складовою європейської. І це добре, бо тоді домовлятися про транзит газу треба буде з європейцями. Хіба не росіяни дорікали нам втратою близько одного мільярда кубометрів газу в ході його транзиту до Європи? Було таке, підтвердив уповноважений Президента з питань енергобезпеки Богдан Соколовський. І резюмував: модернізація ГТС, яку планують завершити до 2011 року, унеможливить такі втрати, тож Росія заощаджуватиме 300—400 мільйонів доларів США на рік. Його міркування, звісно, не заспокоїли російського монополіста, і він заявив рішучий протест проти продажу газу європейцям на кордоні з Україною. Смішно. Бо журавель у небі ще не синиця в руках.

Недовіра мінус революція

Уряд нарешті вніс до парламенту низку законопроектів, котрі він розглядає як невідкладні й кваліфікує як антикризові. І вже зрозуміло, що він не рубатиме з плеча. Кумулятивної надбавки у два відсотки до ціни на нафтопродукти не буде, а запропонують, то вона не пройде через небажання законодавців розкручувати ціни власноручно. Прислухався уряд і до пропозиції більш помірковано і поступово підвищувати акцизний збір на дизпальне (до 50 євро за одну тонну з 1 жовтня ц. р.). І, схоже, відмовився від хворобливої ідеї зробити стиснений газ підакцизним товаром. Судячи зі ще одного законопроекту, більш лояльно уряд планує підійти й до обкладання акцизами алкоголю, але як лояльно, з’ясується у сесійній залі. Як і те, чи виявляться акцизи на тютюн убивчими для виробників! Бо прийнятий у першому читанні законопроект автоматично зробить наші цигарки утричі дорожчими, ніж в Росії, не кажучи вже про Молдову, а це знаменуватиме повернення на ринок контрабандної продукції і скорочення бюджетних доходів. Якщо звести все до купи, то простежується стійкий намір уряду захистити країну від кризи фіскальними засобами, коштом платників податків.

Так, ініціюватимуть закон, який збільшує надходження у Пенсійний фонд від малого та середнього бізнесу. Нагадаю, бюджет Пенсійного фонду затвердили з дефіцитом у 13,5 мільярда гривень, а подальша недоторканність фіксованого збору за спрощеною системою оподаткування, схоже, вже загрожує скасуванням її, як такої. Поза сумнівом, підприємці погодяться платити в Пенсійний фонд на 123 гривні більше, ніж не мати спрощеного оподаткування взагалі. Тим паче, що цю статтю видатків уряд їм збирається компенсувати іншими статтями. Так, уряд скоротив на 50 відсотків базові ставки за оренду державного та комунального майна.

Гадаю, поточний тиждень усе розставить на свої місця. Але знову смішно. Юлія Тимошенко для того, щоб переконати МВФ у виконанні урядом своїх зобов’язань, бере у свідки послів іноземних держав. Понятих (інакше кажучи, платників податків) не запрошували, бо вони страйкували. Низка великих підприємств, як, наприклад, Запорізький алюмінієвий комбінат, розпочнуть масові звільнення робітників. Профспілки й опозиційні сили закликають уряд піти у відставку. Але, по-перше, навзамін кращий не прийде. По-друге, політика мало якого уряду в світі сьогодні задовольняє його країну — глобальна криза висікає глобальне невдоволення. По-третє, нова революція неможлива вже тому, що ми не виходили зі старої. І тоді, й зараз гасла головніші за справу. Серед тижня, наприклад, правління банку «Хрещатик» заявило, що не одержало офіційного звернення від столичної влади стосовно видачі кредиту на погашення заборгованості міста перед компанією «Київенерго». Як на мене, і не одержить. Бо для столичної влади правовий механізм погашення більш як мільярдного боргу компанії — не головне. Те, що важливо, вона вже сказала: мовляв, цим кредитом Київрада врятує НАК «Нафтогаз України». А ви думали — Моська?

Мал. Євгенія МЕРА.