До наших побуту і лексикона вже міцно ввійшли ще вчора маловідомі терміни УЗД, КТ, МРТ... Але навряд чи хто з нас особливо замислюється над тим, що стоїть за цими абревіатурами, на яких принципах будуються застосовувані за допомогою такого устаткування діагностичні технології, як вони діють і які можливості відкривають. Але ж саме з ними пов’язаний цілий напрям сучасної медицини, що називається променевою діагностикою. Напрям, який фахівці вважають сьогодні незамінним, найдосконалішим і надійним методом виявлення недуг. Принаймні такої думки дотримується член-кореспондент Національної академії медичних наук України Ірина ДИКАН (на знімку). І цілком логічно, що наукова установа НАМНУ, яку вона очолює, називається Інститут ядерної медицини і променевої діагностики.
...Про променеву діагностику і про внесок в її розвиток колективу інституту Ірина Миколаївна може вести мову нескінченно. Вона натхненно розповідає про новітні технології, популярно викладає тонкощі їхнього застосування, заглиблюючись у надра фізики, хімії та біохімії й підкреслюючи водночас важливість і необхідність спільної роботи із представниками суміжних наук і напрямів, передусім з інститутами НАНУ й НАМНУ, а також із вітчизняними виробниками медичної апаратури.
— За допомогою променевої діагностики нині визначається 90 відсотків усіх хвороб людини, — каже Ірина Дикан. — За цією значною цифрою — невпинні пошуки вчених і фахівців, відкриті нові можливості й переваги і в підсумку — ефективність лікування хворих, що зростає.
— А яку з інститутських розробок у цій царині ви віднесли б до найцінніших?
— Одна з останніх, яку не тільки застосовують у клініках НДІ, а й впроваджена в практичну охорону здоров’я, пов’язана з еластографією зсувної хвилі, — каже Ірина Дикан. — За-
пропонований метод дає змогу дуже рано, коли ще немає ні найменших клінічних проявів хвороби, визначити її симптоми, якими є, зокрема, зміни в людському організмі структури живої тканини. Це дуже важливо, якщо людина занедужує, припустимо, гепатитом, особливо уповільненим вірусним С. У такий спосіб вдається виявити, коли на термальній стадії недуги починає розвиватися цироз печінки. Як зазначає співбесідниця, нововведення, до народження якого причетні насамперед учені НВО «Радмир», розсуває кордони можливостей і в так званій диференціальній діагностиці. Її дуже потребують насамперед онкологи.
Ірина Дикан розвертає своє крісло на 180 градусів до комп’ютерної панелі, на якій у кольоровому зображенні висвічуються людські органи, і віртуально демонструє ще одне досягнення сучасної променевої діагностики — мультидетекторну комп’ютерну томографію.
— Ось бачите, судинами до певного органа, у цьому разі до правої нирки, пішла контрастна речовина, — пояснює директор інституту. — Воно заповнює здорові й уражені недугою тканини по-різному. Здається, все просто. Але це тільки з першого погляду. Потрібно правильно отримати таку картинку, детально розрахувати, як оптимально для кожного конкретного пацієнта зробити затримку від моменту введення контрастної речовини до її повного накопичення в патологічному вогнищі. Це і є ті тонкощі методології променевої діагностики, які ми розробляємо.
Слід також зазначити, що наш інститут — єдина установа, де сьогодні здійснюється перфузіографія пухлин внутрішніх органів та інших патологічних вогнищ. За допомогою цієї технології вивчаються особливості кровопостачання — як протікає кров, в якій кількості проникає в тканини через судинну стінку... Такі знання дуже важливі, тому що ця інформація характеризує багато процесів у людському організмі. Можна, наприклад, уже без пункції сказати, що це, припустимо, — запалення, це — доброякісна пухлина, а це з майже 100-відсотковою ймовірністю — злоякісна.
— Чи є в наукових дослідженнях колективу інституту місце позитронно-емісійній томографії, тобто, ПЕТ-технологіям?
— Вони також одні з найефективніших способів молекулярної діагностики злоякісних утворень, уражень головного мозку, серця та інших захворювань. Це потужний діагностичний інструмент, що істотно поліпшує наше розуміння першопричин патологічних станів і вдосконалює способи діагностики й лікування багатьох захворювань.
Нещодавно ми придбали унікальний апарат, що об’єднує три методи дослідження — ПЕТ, однофотонну та комп’ютерну томографії. Як нині модно казати — «три в одному». За договором цей апарат ми використовуватимемо разом із клінічною лікарнею «Феофанія». Вона — єдиний виробник, що має сертифікований модуль синтезу. Отже, необхідні для досліджень радіоізотопи ми отримуємо, по-перше, одразу, що дуже важливо, адже вони короткоживучі, доставляти їх на відстані практично неможливо. А по-друге — безплатно. Адже варто врахувати й дорожнечу комплексу — він коштує понад 12 мільйонів євро. Фактично це маленький ядерний реактор.
Ще одна перевага об’єднання зусиль у тім, що устаткування використовується ефективно. Просто мати апарат — мало. Він повинен максимально можливо задовольняти потреби у цьому дослідженні пацієнтів нашої країни, яким він необхідний.
— І багато у вас таких партнерів?
— Багато. Це інститути і Національної академії медичних наук, і НАНУ, і установи охорони здоров’я різних регіонів України, і виробники устаткування. Спільно працюємо над цілою низкою напрямів, актуальних для подальшого розвитку променевої діагностики.
— Ірино Миколаївно, як достоїнство її новітніх технологій ви називали можливості постановки діагнозу навіть за відсутності «найменших проявів» захворювання. Але ж з урахуванням ментальності наших співвітчизників прагнення регулярно проходити обстеження дочекатися від них, м’яко кажучи, важко. Діє принцип, схожий на всім відоме прислів’я: доки грім не вдарить, мужик не перехреститься...
— Потрібно добиватися змін у психології наших співгромадян спільними зусиллями і медиків, і громадських організацій, і журналістів. Адже мова — про здоров’я людей, якщо хочете, про долю нації. З апатією й байдужністю співвітчизників стосовно себе можна було якоюсь мірою миритися, коли не було можливостей ефективної діагностики, а загальний стан здоров’я людей був не такий поганий. Сьогодні й перша й друга обставини змінилися кардинально і, як ви розумієте, з точністю до навпаки. Визначальна роль тут має належати, звісно, медикам. У нашому інституті, який є, до речі, не тільки провідним у нашій країні центром зі створення нових високоефективних діагностичних технологій, а й важливою ланкою системних оглядів населення, введено скринінгові обстеження, раніше відомі під назвою «диспансеризація». Почали зі співробітників Національної академії наук — з дослідження молочної залози в жінок, комплексного ультразвукового дослідження, цифрової рентгенографії легенів. У підсумку виявили кілька випадків онкопатології, туберкульозу. Багато хто не підозрював про наявність гіпертонії, атеросклерозу, хвороб печінки, нирок....
Із застосуванням ехокардіографії та КТ-коронарографії ми досліджуємо серце, коронарні судини. Насамперед у чоловіків, котрим за 50 років. Завдяки нашим висновкам багато хто пройшов стентування, уникнувши тим самим розвитку інфарктів та інсультів. Показово, що вони навіть не припускали загрози, що чигала на них. Залом уперше різні захворювання виявили в 60 відсотків обстежених. Тому й пропагуємо ось такий поглиблений скринінг.
А взагалі кожна людина повинна піклуватися про своє здоров’я сама і знаходити можливості обстежитися. Якщо взяти жінок, то, вважаю, що після досягнення 45-річного віку їм обов’язково хоча б раз на два роки потрібно проходити мамографію. Зрештою, є платні центри, можна скористатися й благодійною допомогою... Та й що таке викласти раз на два роки 100—150 гривень?! Адже на манікюр знаходиться щотижня 200! А тут ідеться про здоров’я і навіть життя: варто запізно виявити рак молочної залози, і ситуацію вже не виправити. Те саме стосується чоловіків: на сауну, більярд та інші розваги вони гроші знаходять. Тим часом за смертністю від серцево-судинних захворювань, властивих передусім представникам сильної статі, ми попереду планети всієї. Це за того, що кардіологи та кардіохірурги нашої країни — фахівці найвищої кваліфікації. Але до них потрібно вчасно звернутися й бажано не по «швидкій». Ось у чому необхідність вчасного виявлення не тільки розвинених захворювань, а й початкових їхніх ознак. Такі можливості, до речі, є й у державній системі охорони здоров’я. Тільки в нашому інституті, наприклад, обстежують щороку до 80 000 осіб.
— В інституті зрозуміло. А якщо вийти за його поріг? А тим паче перенестися в середньостатистичну районну лікарню?..
— А тут, як то кажуть, важливо правильно розставити акценти, тобто визначити критерії оптимального забезпечення лікувальних установ устаткуванням і технологіями з урахуванням необхідності й доцільності. Іншими словами, варто чітко розуміти, якій установі устаткування якого класу необхідне. Районній лікарні або поліклініці чи, як тепер називають, територіальному діагностичному центру потрібні рентген-апарат, УЗД, мамограф і простенький МРТ. Завдання тут — патологію, що очевидна, виявити й лікувати. Якщо мова йде про складніші випадки, пацієнта варто направити вже до спеціалізованої установи — експерт-класу, де устаткування потужніше і досконаліше і де сконцентровані найбільш знаючі фахівці, які зіштовхуються з такими недугами не раз на три роки, а щодня. Повинна бути етапність.
Що стосується центрів експерт-класу, то на місто Київ таких потрібно 4—5. Для області, залежно від кількості населення, необхідно 2—4 центри. І вони в принципі є. Кажучи про Україну загалом, варто підкреслити, що столиця — не єдиний регіон концентрації сучасних технологій променевої діагностики й висококваліфікованих кадрів. Своїми фахівцями й апаратурою можуть по праву пишатися Харків і Запоріжжя, Донецьк і Дніпропетровськ, Львів і Івано-Франківськ. А це означає, що нашим співгромадянам немає потреби шукати діагностичної допомоги за межами країни.
Мультидетекторна комп’ютерна томографія в дії.
Під час проведення УЗД-еластогафії.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
