На боротьбу із кризою Казахстан виділив 18 мільярдів доларів

У рейтингу найпривабливіших для ведення бізнесу країн, складеному журналом «Форбс» із 127 держав, Казахстан утратив цього року лише 2 позиції й посів 71-шу. Основними критеріями було надання максимально повної інформації інвесторам, демократичні вибори, права людини, свобода слова і законодавство, що захищає міноритарних акціонерів. Експерти Світового банку прогнозують поліпшення показників Астани. «Уряд Казахстану проводив досить ефективні реформи з метою подальшого вдосконалювання бізнес-клімату й умов ведення бізнесу загалом», — сказав регіональний координатор СБ з фінансів і розвитку підприємницької діяльності в Центральній Азії Андреа Дал’Оліо.

Та й президент країни Нурсултан Назарбаєв, виступаючи з посланням до нації, заявив, що світова економічна криза «не заскочила Казахстан зненацька, не стала «національним нещастям». Надзвичайний і Повноважний Посол Казахстану в Україні Амангельди Жумабаєв (на знімку) розповів «Голосу України» про те, як колишня радянська республіка бореться з нинішніми труднощами.

— Амангельди Жумабаєвичу, це вже третя серйозна економічна криза за роки незалежності Казахстану. Чи є в країни свій рецепт боротьби з цією проблемою?

— Політика нашого президента починаючи з першого дня незалежності — вирішувати передусім економічні питання, політика — потім. Вживачи будь-які антикризові заходи, ми думаємо насамперед про людину: не погіршити її становище, не допустити безробіття.

Крім того, вирішуючи поточні питання, намагаємося передбачити, що буде після кризи. У 1997—1998 роках, приміром, була фінансова криза Південно-Східної Азії. Саме після цих подій, 2000 року, в Казахстані було ухвалено рішення створити Національний фонд. Туди спрямовували всі кошти, які ми одержували від продажу або від проектів із сировинного сектору.

Унаслідок цього в останні декілька років держбюджет країни приймався без урахування доходів від нафтогазового сектору, і до кінця 2007-го у Нацфонді було вже 51 мільярд доларів. Ці гроші виявилися дуже доречні, коли Казахстан одним із перших на пострадянському просторі відчув кризу в 2007-му (в нерухомості та фінансовій сфері).

До початку економічних проблем великі міста країни нагадували будмайданчик, після — з’явилася загроза заморожування проектів. Щоб цього не допустити, у грудні 2007 року уряд виділив із нацфонду 5 мільярдів доларів на добудування проектів на етапі готовності від 70 відсотків. Махінаторів і спекулянтів покарали — аж до кримінальної відповідальності. Ці заходи принесли результат: нині в Казахстані немає проблем стосовно людей, які вклали гроші в споруджуване житло.

— Які пріоритети економічної політики на 2009 рік?

— Сьогодні у нас у Національному фонді є 47 мільярдів доларів. На боротьбу із кризою вже спрямовано 18 мільярдів (із 22,5 запланованих). Пріоритет держави — добробут громадян, тому насамперед фінансуватимемо галузі, де працює найбільше населення. Це малий і середній бізнес, сільське господарство, житлове будівництво та інфраструктурні, інноваційні проекти.

— Чи довелося урізати якісь статті бюджету-2009? Зокрема, чи вплинула криза на соціальні виплати і зарплати бюджетників?

— Коли економіка Казахстану добре розвивалася, щорічно була проблема недоосвоєння бюджетних коштів. Однак цього року довелося внести коригування. Передусім скорочуємо видатки, без яких поки що можемо обійтися. Президент Назарбаєв сказав у своєму посланні, що потрібна «жорстка економія за всіма видатковими статтями бюджету і сувора фінансова дисципліна». Приміром, доведеться зменшити кількість відряджень, заходів, зупинити реалізацію великих проектів, в яких немає нагальної потреби.

Однак проекти, котрі необхідні державі, виконуватимуться: дороги потрібні, газопровід — теж, а те, що може почекати, залишимо на потім. Соціальні виплати, звичайно, не скорочуватимуться. Більше того, як і обіцяно, розмір середньої пенсії, стипендії та зарплати бюджетників планово підвищуватиметься. Також держава додатково виділяє 11 тисяч грантів і 40 тисяч кредитів для студентів, які цього потребують (діти-сироти, з багатодітних родин тощо).

А щоб не допустити корупції, в нас на всіх рівнях щотижня перевірятиметься виконання бюджету.

— Чи є в Астани програма зі стимулювання внутрішнього ринку держави (у зв’язку зі зниженням експорту)?

— У Казахстані прийнято поправки до деяких законів, зокрема, стосовно держзакупівель. Ми стимулюємо компанії, приміром, пільгами, купувати устаткування і продукти в Казахстані, якщо тут розташовано виробництво. Отже, компаніям буде дешевше й вигідніше виробляти товари з наших матеріалів, ніж з імпортних.

— Громадяни багатьох країн сьогодні заощаджують на покупках, чи доводиться казахстанцям себе в чомусь обмежувати?

— З розмов знаю, що люди стали менше ходити за покупками, менше продається нерухомості, рідше відвідуються ресторани, що в такі часи природно. Але на продуктах казахстанці не заощаджують.

Ціни на продовольчі товари в нинішньому лютому порівняно з лютим 2008 року зросли на 8,6 відсотка. Найбільше подорожчали кондитерські вироби, молочні продукти, алкогольні та безалкогольні напої, крупи.

Щоб не допустити подорожчання, ми спрямовуємо великі кошти в те, щоб основні продукти харчування вироблялися в Казахстані. Адже тепер багато що доводиться імпортувати (консерви, фрукти, овочі). Тому будемо розвивати консервну промисловість, зрошуване землеробство.

— Сьогодні важливо зберегти робочі місця. Як із цим справи в Казахстані?

— Держава робить усе, щоб фінансова криза не вплинула на життя населення. По-перше, спрямовано зусилля на те, щоб не допустити безробіття й підвищити зайнятість, особливо тих, хто втратив роботу через кризу. Важливо, щоб казахстанці пройшли перепідготовку з урахуванням на майбутнє. Кожний керівник області звітуватиме щотижня, скільки скорочено людей, скільки створено нових робочих місць.

По-друге, уряд і профспілки провели переговори з найбільшими підприємствами (сталеливарними, меткомбінатами) і домовилися не допускати масових звільнень. Вони братимуть на себе видатки на перепідготовку працівників, відправлятимуть в оплачувані відпустки, зберігатимуть робочі місця на півставки. Держава тримає на контролі кожне велике промислове підприємство, незалежно від власника. Крім того, ми виділяємо 1 мільярд доларів на перепідготовку кадрів по державній лінії.

Є завдання зайняти людей для наведення ладу в комунікаціях, у суспільних роботах, для розвитку місцевих підприємств, у будівництві доріг. Приміром, у проекті «Західний Китай—Західна Європа» (3000 кілометрів шляху відводиться Казахстану) цього року буде зайнято 5 тисяч осіб, а в 2010—2012 роках — 50 тисяч. У Казахстані сьогодні затребувані професії енергетичного, нафтогазового секторів, сільського господарства та фахівці, що впроваджують нові технології. Для останніх, до слова, у нас передбачено безліч пільг.

Тож ми не допустимо рівня безробіття більш як 11 відсотків.

— Амангельди Жумабаєвичу, експерти дають різні відповіді на запитання, коли ж усе-таки закінчиться ця криза...

— Заходи з подолання економічної кризи в Казахстані розроблено на два роки. Отже, якщо ми впораємося з поставленими завданнями, то до кінця 2010 року повинні вже відчути позитивні результати — це наш оптимістичний прогноз. Звичайно, чітко сказати, як розвиватиметься ситуація, складно, адже наша економіка дуже тісно пов’язана з економіками провідних країн світу.

— Дякую за бесіду.

Бесіду вела Анна БОЙКО.