Через брак коштів комерційні банки відмовляються брати участь у тендерах з надання грошової допомоги «Укрзалізниці». Одна за одною залізниці змушені повідомляти про скасування конкурсів на вибір кредитора — не набирається навіть двох належних за законом заявок від банків-учасників.

«Ми тричі намагалися взяти позику у вітчизняних банках на поповнення обігових коштів, спочатку в розмірі 200 млн. гривень, потім хоча б на 100 млн. і навіть на 50 — нічого не вийшло. Відповідь одна: «Немає грошей», — каже перший заступник начальника Львівської залізниці Богдан Піх.

На його думку, це просто відмовки й небажання банкірів іти назустріч залізницям, які потрапили через промислову кризу у важку ситуацію, коли практично ніде заробити — обсяги перевезень відновлюються вкрай повільно. «Ми шукаємо будь-які замовлення й освоюємо, які лише можна, послуги, але якісна робота теж потребує певних вкладень, а в нас ледь-ледь вистачає коштів, щоб купити запчастини на поточні ремонти й видати заробітну плату. Про придбання нової техніки або модернізацію шляхового господарства вже й мови не ведемо», — бідкається Богдан Піх.

Точно в такій самій ситуації опинилися нині всі шість залізниць «Укрзалізниці». Водночас Міністерство транспорту і зв’язку України повідомляє про щоденні прохання багатьох інших державних підприємств галузі допомогти повернути з вітчизняних банків свої депозитні вклади, терміни яких давно минули, або хоча б розблокувати поточні рахунки.

«Маючи на депозитних рахунках більш як 1 млрд. гривень, підприємства галузі не можуть залучити навіть кредити під відсотки, втричі вищі за кредитні ставки комерційних банків», — йдеться в офіційній заяві Мінтрасзв’язку про причини, що змушують міністерство створювати власний банк. Там вважають, що «в нинішніх умовах це єдиний спосіб не втратити фінансові ресурси держпідприємств і зберегти державні підприємства від потенційного краху».

Тим часом джерело в самому Нацбанку повідомляє, що близько 60 комерційних банків України перебувають у такому фінансовому стані, що змусить їх найближчим часом просити НБУ про введення тимчасових адміністрацій.

«Нам не зрозуміла ситуація, коли уряд підтримує комерційні банки грошима МВФ, а ті відмовляються нас кредитувати. У кризовій ситуації питання підтримки залізниць — це питання життя всієї економіки. Замовляючи техніку або запчастини, ми даємо роботу машинобудівникам, ті, у свою чергу, — металургам і далі — по ланцюжку. Ми навіть тепер працюємо без зривів, отже, можемо гарантувати повернення кредитів», — зазначає Богдан Піх.

«У гарантіях «Укрзалізниці» ніхто й не сумнівається, просто грошей катастрофічно мало. Наші банки як звикли працювати: візьмуть в Європі кредит під 5—6 відсотків річних, тут видають під 15—16, тим і живуть. За дуже малим винятком у них не було й немає джерел поповнення власних капіталів. Нині у кредит їм самим не дають, а допомога МВФ іде на підтримку гривні. Гадаю, криза всім піде на користь — банки вона змусить знайти своє місце у вітчизняній економіці, ну а залізниці навчаться працювати за цільовими кредитами у партнерстві із закордонними банками. Розраховувати на банки вітчизняні поки що не доводиться», — вважає керівник експертної групи консорціуму «Менеджмент Консалтинг Груп» Дмитро Подтуркін.

«З вітчизняної банківської системи з жовтня минулого року виведено більш як 90 млрд. гривень. І відплив грошей триває. А значна частина кредитів не погашається. Нібито немає чим. Але гроші в Україні є! Повернеться довіра до влади, до банків і я вам гарантую: буквально на другий день банки одержать приплив коштів і, звичайно, зможуть знову кредитувати всіх охочих», — прокоментував ситуацію президент Асоціації банків України Олександр Сугоняко.

Мал. Вадима СИМИНОГИ.