Прогнозні цінники квітня

Споживчі ціни формуватимуться під впливом різнобічних чинників: сезонного пожвавлення торгівлі, з одного боку, і скорочення платоспроможного попиту населення та здорожчання газу і електроенергії — з другого. У сухому залишку ми одержимо помірно інфляційний квітень. Але тільки за відновленої співпраці з МВФ, що поверне надію на погамування девальваційних очікувань.

Бензин (високооктановий) — середня вартість літра А-95 становитиме 5,6 гривні, дизпального — до 5,5 гривні за літр.

Завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі та істотному скороченню споживання нафтопродуктів у першому кварталі бензин подешевшав на автозаправних станціях вже в другій половині березня (дизпальне — більш як на 40 копійок на літрі). Це не симптом, а тенденція, бо на складах зосереджується неабияка кількість нереалізованих нафтопродуктів. І це позитивна тенденція, бо низькі ціни — неабиякий антиінфляційний чинник. Поза тим цілком ймовірне запровадження акцизів на реалізацію нафтопродуктів може спричинити зворотний ціновий тренд.

Борошно — подорожчання середніх роздрібних цін на 4—5 відсотків.

Я виходжу з того, що Аграрний фонд вдаватиметься до періодичних інтервенцій з держрезерву, але це не утримає роздрібні торговельні мережі від півищення цін на борошно (особливо вищого гатунку і у зв’язку з Великодніми святами), так само як і на інші ліквідні товари.

Хліб — подорожчання на 1,5 відсотка.

Я допускаю, що місцеві органи влади посилять контроль за реалізацією хліба і хлібобулочних виробів у роздрібній торгівлі, але ціни пекарень зростатимуть об’єктивно через подорожчання сировини, енергоносіїв і кредитів. Так, уже цього місяця про намір підвищити ціни на елітні сорти хліба заявило ВАТ «Київхліб». Так само об’єктивно, пручаючись зниженню товарообігу, підніматиме ціни на елітні сорти хліба й роздрібна торгівля.

М’ясо — подорожчання кілограма свинини в середньому на 25 відсотків, яловичини — на 20 відсотків, курятини — на 7—10 відсотків; ковбаси — на 8—10 відсотків.

Закупівельні ціни на свиней у живій вазі зросли на так і не втіленому в життя намірі підняти імпортне мито на м’ясо, але відтепер їх уже навряд чи знизять. Гуртові ціни на м’ясо великої рогатої худоби за січень-лютий зросли на 10 відсотків, до 9,2 тис. грн./тонна. Нарешті, на мій погляд, уряд доведе до логічного кінця антидемпінгове розслідування стосовно імпорту американської та бразильської курятини, що потягне за собою зростання цін на вітчизняну продукцію на 2—3 гривні за кілограм. Уже проявилися перші ознаки дефіциту м’яса та м’ясопродуктів через різке скорочення поголів’я ВРХ та поставок на переробку. Імпортна сировина вже відповідає за вартістю вітчизняній, але вочевидь ціни дисонують з купівельною спроможністю споживачів.

Молоко і молокопродукти — зростання цін на 1—2 відсотки. Яйця — подорожчання на 20 відсотків.

Падіння внутрішнього попиту на молоко й молочні продукти в першому кварталі вже спричинило різке падіння цін (у січні—лютому на 15 відсотків) та істотно знизило експортний потенціал молокопереробних заводів. Поза тим, враховуючи сезонність і природну зміну структури реалізації молока на користь роздрібної торгівлі, можна розраховувати на поступову стабілізацію цін у квітні. Як на мене, посприяє цьому й суттєва активізація торгівлі сільгосппродукцією на ринках у період Великодніх свят.

Цукор — подорожчання кілограма в середньому на 30—40 копійок.

Економічних підстав для подорожчання солодких кристалів більш, ніж достатньо, бо фінансова криза, яка прийшла на зміну жорсткому регулюванню цін у галузі, загрожує банкрутством десяткам цукрозаводів.

Овочі — подешевшання на 5 відсотків, фрукти — подорожчання на 5 відсотків.

Я виходжу з того, що пік подорожчання овочів і фруктів ринок пройшов у першому кварталі, поза тим зростання цін на фрукти і овочі стимулюватиме попит у період Великодніх свят.

Алкогольні напої — подорожчання коньяку в середньому на 3—5 відсотків за пляшку, горілки — до 5 відсотків за пляшку.

Міцні напої зазнають поміркованого подорожчання через очікуване запровадження акцизів. Не виключаю, що потужні спиртзаводи виведуть на ринок продукцію більш дешевого сегмента з наміром втримати покупця.

Ліки — подорожчання на 20 відсотків.

Очікування певної стабілізації цін на імпортні ліки в березні обернулося зникненням з аптек багатьох медпрепаратів. Нестабільність курсу гривні, яка примушувала дилерів закладати в ціни додаткові ризики, завадила одержати бажаний ефект від регулювання рівнів рентабельності та торговельних націнок, ініційованих урядом. До того ж зростання цін на ліки стимулюватиме зниження рівня державного регулювання.

Транспортні послуги — подорожчання на 10 відсотків.

Будь-яке підвищення тарифів уряд обгрунтовуватиме спершу політичними, а вже потім економічними аргументами. Поза тим я вважаю, що зростуть тарифи на пасажирські перевезення залізницею (на 3—5 відсотків залежно від класу вагонів) і на комунальному транспорті (8—10 відсотків). До речі, уряд ухвалив, що відтепер мінімальна вартість перевезення тонни вантажу на 1 км залежить від вантажопідйомності транспортного засобу і ринковової вартості бензину, яку щоквартально затверджуватиме Мінекономіки.

Житлово-комунальні послуги — подорожчання на 10 відсотків.

Кінець опалювального сезону і той факт, що Україна платитиме за імпортний газ у другому кварталі на 80 доларів США за тисячу кубометрів менше, не зупинить зростання вартості житлово-комунальних послуг.

Туристичні послуги — подешевшання на 5 відсотків.

Я вважаю, що оператори ринку гостро відчуватимуть падіння попиту на туристичні послуги, як це спостерігається на міжнародних ринках, де організатори відпочинку захищаються від наслідків глобальної економічної кризи зниженням цін. Вже в березні чартери до Єгипту перевозили одного-двох пасажирів. Поза тим внутрішній туристичний ринок послуг ще має резерв до підвищення цін через нестабільність курсу гривні. Він зросте у гривневому еквіваленті, хоч впаде — у доларовому.

Офіційний курс — 7,8 гривні за $.

Як на мене, Нацбанк не відмовиться від жорстких адміністративних заходів впливу на валютному ринку, доки не отримає другий транш кредиту МВФ.