Історія кримського ханства постала в Кримськотатарському музеї мистецтв у Сімферополі. Тут відкрито виставку рідкісних гравюр, книг і карт XV—XVІІІ століть.

У чотирьох тематичних підрозділах — галерея кримських ханів, портрети державних діячів тієї буремної епохи роботи європейських і турецьких художників, колоритні типажі жителів і стародавні пейзажі та карти Криму, раритетні книги й наукові праці авторів, які вивчали Крим у XVІІІ—XІX століттях, спогади мандрівників. Усі вони розповідають про історію півострова й особливості культури кримських татар.

Кількість відвідувачів засвідчує: експозиція цікава всім, матеріали виставки являють значний інтерес не лише для сучасних дослідників, краєзнавців і науковців, а й для багатьох небайдужих і допитливих до глибин історії краю жителів і гостей півострова.

Напрочуд якісні копії рідкісних старожитностей надав колекціонер із Франції, кримський татарин Гулівер Альтін зі свого музею Ларішез. Потішений успіхом нинішнього показу, пан Альтін готує нову експозицію, що буде виставлена влітку.

...До речі, екскурсоводи відзначають зростання інтересу туристів у новому курортному сезоні й до місця упокоєння кількох династій кримських ханів — дюрбе (мавзолею) в колишньому Салачику (нинішньому Старосіллі), з якого починався Бахчисарай. Там до літа мають завершити масштабні реставраційні роботи.

Тут була перша резиденція кримських ханів, а неподалік понад 500 років тому облаштовано місце вічного спочинку правителя Криму Хаджі Герая. Він знаний тим, що вивів татар із гірського захисного пристанища на плато Чуфут-Кале в низину, зручну для життя. Для засновника Бахчисарая, який закінчив свої земні дні в 1466 році, спорудили усипальницю зі склепом. Пізніше над нею, за наказом ханського сина хана Менглі І Герая, звели в 1502 році величне дюрбе, яке й досі вважається архітектурним шедевром. Його витончені узори на камені сховані нині за риштуваннями.

Як уже писав «Голос України», відкрито цей об’єкт нещодавно. За декілька століть значну частину дюрбе сховали шари ґрунту. Нижче рівня землі виявився і склеп. На стіні мавзолею напис: сура з Корану про «введення чоловіків і жінок в райські сади, щоб пробачити їм їх злодіяння».

Доля цього дюрбе щаслива — воно не було зруйновано й пограбовано, хоча пролізти сюди древні грабіжники намагалися. Та не змогли пробитися крізь перекриття монументальної споруди, яка пережила навіть два потужні кримські землетруси. Щоправда, відтоді залишились тріщини. Тепер їх «лікують» реставратори і знавці історії з Київсько-Печерської лаври, Інституту археології України, Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, НДІ «Шельф».

Знайдені тут речі успішно рятують у спеціальній лабораторії. Зразки розшитих золотом стародавніх тканин удалося зберегти так добре, що невдовзі вони стануть новою експозицією музейної колекції. А попереду ще чимало сенсацій, адже вивчається значний обсяг знайденого, разом із залишками рослин та їх насіння, дбайливо зібраного під час розкопок.

А 18 надгробків дюрбе вирішено не тривожити навіть для того, щоб ідентифікувати й відтворити істинні образи колись грізних правителів Криму. Одразу після закінчення реставрації це місце освятять і знову надійно запечатають.

Крим.