Сьогодні, 28 березня, — день народження Валентина Григоровича Матвєєва, народного депутата України, відомого політичного, державного і партійного діяча.

Своє трудове життя Валентин Матвєєв почав слюсарем автотранспортної контори № 5 у місті Балаклія Харківської області, працював інструктором-методистом автомобільної контори тресту «Харківнафтогазрозвідка», закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут.

З 1963-го по 1977 рік — на комсомольській роботі, був інструктором, завідуючим організаційним відділом, другим, першим секретарем Балаклійського райкому ЛКСМУ Харківської області, директором Запорізької зональної (міжобласної) комсомольської школи. Це послідовне комсомольське зростання показало його нестримне бажання бути в життєвому вирі сучасності, відкрило дорогу у велику політику.

З 1977-го по 1991 рік — на радянській і партійній роботі, був секретарем виконкому Заводської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя, інструктором Запорізького обкому Компартії України, а останні 12 років — в апараті Центрального Комітету Компартії України, де був інструктором, консультантом, завідуючим сектором, заступником завідуючого відділом, завідуючим відділом. Саме в цей період сходинка за сходинкою зростав його організаційно-політичний талант, який досягнув повної готовності до крупномасштабних дій. Та, на жаль, сталися трагічні події серпня 1991 року.

У 1991—1998 роках Валентин Матвєєв, як і раніше, знову серед людей: працював генеральним директором Асоціації малих і середніх підприємств та розвитку підприємництва, очолював Київське представництво АТ «Технокар АГ», був головою правління міжнародної громадської організації «Асоціація Слобожанщина».

З 1998 року — народний депутат України: у третьому скликанні — член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, у четвертому — голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, у п’ятому — член Комітету з питань правосуддя, у шостому — член Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Виходець із простої сільської сім’ї, Валентин Григорович усе своє свідоме життя самовіддано служить рідній Україні, її трудовому народу. Кожна зустріч народного депутата В. Матвєєва з виборцями, пристрасні і разом з тим виважені виступи з парламентської трибуни, запропоновані ним законопроекти, глибокі статті й інтерв’ю в засобах масової інформації мають велике значення в політичному житті держави і суспільства.

Щиру любов і повагу в людей викликають його беззавітна відданість ідеям правди, добра і честі, соціальної справедливості, чітка обов’язковість у вчинках і надзвичайна відповідальність за доручену справу та інші риси його бійцівського характеру. Можна сказати, що Валентин Матвєєв — це надійний взірець авторитетного, компетентного керівника, висококваліфікованого апаратного працівника.

І саме в цьому проявляється сила душі справжнього комуніста, який ніколи не зрадив партійних ідей, а після контрреволюційного державного перевороту в серпні 1991 року разом з Петром Симоненком, Станіславом Гуренком, Георгієм Крючковим, Адамом Мартинюком та іншими бойовими соратниками зробив усе для того, щоб відновити діяльність Комуністичної партії України, був секретарем ЦК, а нині є членом Президії ЦК КПУ. Був заступником голови парламентської фракції комуністів, у 2000 році виступив ініціатором і організатором Всеукраїнського об’єднання комуністів-депутатів рад усіх рівнів «За соціальну справедливість і народовладдя», яке весь час незмінно очолює.

Кожен, хто знає Валентина Григоровича Матвєєва, вдячний долі, що йому випало таке щастя жити і працювати з цією прекрасною людиною, яка є прикладом поведінки у роботі й побуті. Хочу сказати, що особисто я знаю його вже 35 років, познайомилися з ним на острові Хортиця в 1974 році, коли ми працювали директорами зональних комсомольських шкіл — він у Запоріжжі, а я в Тернополі. Коли Валентин Григорович працював у ЦК Компартії України, я працював у ЦК ЛКСМУ, він був куратором профспілкової системи, в якій я потім працював. А в 1998 році за його рекомендацією мене прийняли на роботу в апарат Верховної Ради України. І всі ці роки я стараюсь бути гідним його високого довір’я.

У Валентина Григоровича чудова, дружна сім’я. Разом з дружиною Вірою Іванівною виховали двох прекрасних дітей — Олега й Іру, в них хороші невістка Таня і зять Михайло, виростають онуки Дмитро, Андрій і Настя.

У цей святковий для сім’ї Матвєєвих день ми щиро поздоровляємо Вас, дорогий Валентине Григоровичу, з днем народження, бажаємо Вам і Вашим рідним великого щастя і невичерпної удачі, міцного козацького здоров’я, довгих років життя, нових успіхів на благо рідного народу, на благо України!

З днем народження, товаришу Матвєєв!

Іван ГАВРИЛИШИН,член Національної спілки журналістів України.