Ревізори перевірили, як використовуються на Дніпропетровщині кошти обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Висновок невтішний: понад 20 відсотків їх пішло у прірву.

Володимир Чайка, начальник КРУ в області, стверджує: є всі підстави вважати, що добра й корисна справа — виконання обласної програми, яка покликана створити належні житлові умови для сільських родин, зривається. Програма розвитку житлового будівництва в Дніпропетровській області на 2005—2009 роки, затверджена рішенням облради, передбачала фінансування видатків на будівництво, газифікацію, водопостачання та купівлю житла загальною сумою 18 млн. грн., що у перспективі мало поліпшити житлові умови 1303 сільських сімей. Згодом із бюджетів різних рівнів фонд отримав на ці цілі понад 9 млн. грн. Майже 2 млн. з них були видані позичальникам незаконно.

— Як з’ясувалося, тринадцять з них надали фонду недостовірні документи про фактичне місце проживання, місце роботи, розмір доходів та, — що особливо важливо, — про обсяги виконаних будівельних робіт. В результаті чого кредити, загальна сума яких перевищувала 800 тис. грн. і призначалася для придбання, будівництва, добудови та реконструкції житлових будинків, отримали безпідставно, — прокоментував ситуацію Володимир Чайка. — От, приміром, сім забудовників подали документи, у яких зазначено, що вони працюють на сільськогосподарському підприємстві «Зелений хуторок», що у Павлоградському районі. Підприємства з такою назвою за вказаною у документах юридичною адресою ревізори не виявили. З’ясувалося також, що шестеро отримувачів кредиту ніколи не працювали у «Зеленому хуторку». Адреси, вказані у документах як фактичне місце їхнього проживання, також недостовірні. Ніхто, звичайно, й не збирався виконувати роботи, для фінансування яких було виділено кредит. Виходить, що 700 тис. грн. дали невідомо кому і невідомо для чого. Ще двадцять осіб, надавши «липові» довідки про місце роботи й розмір заробітної плати, вкупі отримали майже мільйон гривень «під забудову».

Одна з причин таких зловживань, вважає В. Чайка, — відсутність механізму контролю та відповідальності фонду за достовірність документів, які надають позичальники. Насправді ж у сільській місцевості чимало сімей потребують істотного поліпшення житлових умов. Але селяни, найімовірніше, просто не знають про діяльність фонду і його можливості, тому й не звертаються, відкриваючи пройдисвітам «зелену вулицю».

— Тепер — слово за правоохоронними органами. Поки що відшкодовано лише 50 тис. грн. — сорокову частину завданих збитків.

Дніпропетровськ.