Ми вже ознайомили наших читачів із загальним порядком розгляду справ. Сьогодні до вашої уваги представлено деякі особливі варіанти розгляду справ, які можуть пришвидшити вирішення вашої справи.
Заочний розгляд справи
Заочне рішення може бути ухвалено на підставі наявних у справі доказів у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином сповіщений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнано неповажними, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Якщо участь у справі беруть декілька відповідачів, заочний розгляд її можливий у разі неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Копія заочного рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення відправляється рекомендованим листом із повідомленням відповідачам, які не з’явилися в судове засідання. До того ж заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (заява про перегляд може бути подана впродовж десяти днів з дня отримання копії рішення). Крім цього, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наказне провадження
Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Його може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі;
2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності у письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
4) вартість майна в разі його витребування;
5) перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п’ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми в разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження. У разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
У разі прийняття заяви про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржнику надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача впродовж 10 днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування. У разі ненадходження заяви від боржника впродовж трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред’явлення до виконання.
Окреме провадження
Це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються справи про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
4) усиновлення;
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;
7) передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність;
8) визнання спадщини відумерлою;
9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
10) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
