Постать Миколи Гоголя оповита містикою та таємничістю. Тому, мабуть, усе, що стосується його імені, і в сьогоденні також закрито вуаллю загадок і неточностей. Таке твердження спадає на думку, зокрема, коли час від часу чуємо про те, як готуються на Полтавщині до ювілею письменника і як ведеться реставрація гоголівських пам’яток. Одні переконують: «Встигнемо. Вже майже все готово!». Інші навпаки твердять, що об’єкти, які носять ім’я славнозвісного земляка, ще далеко не в порядку.

Центром обговорень та суперечностей став і Полтавський обласний академічний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, де цими днями, щоб з’ясувати ситуацію і наочно пересвідчитися у фактах, зібралися депутати постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту та туризму під головуванням Івана Гальченка. Одразу кілька моментів вивчали депутати рівно за два тижні до ювілейного відзначення дня народження нашого славетного земляка: як триває підготовка заходів на відзначення 200-річчя Гоголя з точки зору їх організаційного забезпечення та як завершуються будівельно-реставраційні роботи, що проводяться на об’єктах, пов’язаних із письменником.

Щодо самих заходів у дні святкування, то депутати висловили побажання провести їх організацію так, щоб забезпечити відвідування виставок, концертів, вистав, які презентуватимуть в Полтаві десять українських театрів, не тільки мешканцями обласного центру, а й дітьми та молоддю з усієї області. Місцем офіційного відзначення дня народження Гоголя визначено Миргород, що логічно, бо на миргородській землі письменник народився, хоча, з другого боку, альтернативи особливо й не було.

Грандіозний ремонт, розпочатий в обласному музично-драматичному театрі, буде досить тривалим у часі. Незважаючи на вже виділені й фактично освоєні в минулому та нинішньому роках 13 млн. грн., для «розрізання стрічки» потрібно вишукати ще 25 млн. грн. Чи зможе державний бюджет за нинішньої економічної ситуації профінансувати культуру в таких обсягах, питання досить риторичне. Хоча депутати обласної ради налаштовані оптимістично й переконані, що гроші знайти можна. Глобальність ремонтних робіт аж ніяк не лякає директора театру Олексія Андрієнка, навпаки — дає привід радіти, бо за 50 років існування театр не ремонтували і всі комунікації перебували в катастрофічному стані.

Як повідомив редакції газети заступник голови облдержадміністрації, куратор всіх опоряджувальних робіт на «гоголівських» об’єктах Андрій Баранов, уже проведено значний обсяг робіт і у підземній, і в надземній частинах будівлі театру. Особливої уваги заслуговує глядацька зала. Тут працюватиме група реставраторів, які повною мірою відтворять той дух старовини, атмосферу, притаманну театру. Єдина новизна, передбачена в цьому питанні, — заміна гербу СРСР на ліру, що є символом театру.

Незважаючи на низку проблем, переконаний Андрій Баранов, цього, ювілейного для Полтавщини, року реконструкція буде завершена: «Крім того, що вже зроблено, ми розпочинаємо заміну механічного обладнання сцени, а це — досить значний обсяг робіт. Відбувається зведення мереж під систему сучасного звукового обладнання. Монтуватиметься сучасна система освітлення, що забезпечуватиме проведення театрального дійства на найвищому рівні. До речі, необхідно дотримуватися й технологічних вимог під час проведення робіт, адже театр є пам’яткою архітектури, культурним надбанням. Тому всі проекти ведуться обережно. Намагаємося знизити кількість технологічних переробок. Я порівняв би солідність робіт у театрі імені Гоголя з відомою на всю Україну реконструкцією Одеської опери. Це — гігантські проекти і з точки зору задуманого, і з точки зору капіталовкладень. Навколо гоголівських об’єктів є багато спекуляцій. Дати минуть, а конкретні справи лишаться на благо Полтавщини. І щоб зробити діло на совість, ніколи не потрібно штурмівщини».

А поки будівельники роблять свою справу, театральна трупа не припиняє творчого пошуку, проводить репетиції й гастролює по області.

Що ж до інших об’єктів, то внутрішні опоряджувальні роботи практично завершено. Нам довелося на власні очі побачити, як здійснюються роботи з благоустрою в музеї-заповіднику М. В. Гоголя в селі Гоголеве Шишацького району. Будівельники займалися мостінням плиткою тротуарів (щоправда, у приватній розмові ми дізналися, що вже двічі доводиться її перекладати), вертикальному плануванню, влаштуванню паркана.

На завершальній стадії опорядження постали перед нами фасадні роботи по панському будинку, флігелю та коморі. І будівельники, і працівники музею бідкаються, що пізно були розпочаті роботи — восени, й погода не давала нормально працювати. Але ж коли виділили кошти, то й здобрійте, якщо щось не так. Та чому не так — усе по Гоголю — з нечистою силою і заковиками. До цього звикли місцеві мешканці, які, щоправда, впевнені, що і з нечистою силою, якщо по-доброму, то можна домовитися. А так, чим можуть, допомагають будівельникам і просять швидше все закінчувати, бо вже 27 березня тут проходитиме грандіозне театралізоване дійство з нагоди ювілею письменника, і до Гоголевого з’їдуться ледь не з усього світу шанувальники його творчості. Першого квітня — у день народження Миколи Васильовича — тут очікують на приїзд Президента України. Тож і моляться гоголівчани на всі лади, аби не вийшов із капітального чепуріння гливкий вареник.

На знімках: мостіння плиткою тротуарів у музеї-заповіднику М. В. Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району і задумливо дивиться Гоголь на будівельників.

Фото автора.