По гроші — зі свічкою!

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не випадково розпочала тиждень з відвідин київського заводу «Авіант» і харківського авіаційного. Невдовзі про стан кооперації в авіабудуванні вона говоритиме в Москві. Україна веде перемовини стосовно одержання амбітного замовлення на 58 літаків «Ан-148», які вона планує виготовляти спільно з росіянами. За недоброю традицією, АНТК імені Антонова довелося вчергове спростовувати чутки про вихід російського ВАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація» з програми «Ан-148».

З другого боку, фінансова криза фактично зупинила в цехах підприємств виробництво авіатехніки, тоді як вона є і частиною державного замовлення «оборонки», і дієвим інструментом для створення робочих місць у суміжних галузях промисловості, й, фігурально кажучи, постачальником в країну твердої валюти. Злітна смуга має бути світлою, а не чорною, сказала Прем’єр-міністр. Вона постала перед авіабудівниками як жінка, котра знає, що до чого і вміє рахувати на користь держави. «Авіанту» обіцяно додатково 200—250 мільйонів гривень на підготовку замовлень і майже удвічі більше харків’янам. Запевнила: гроші є, до стабілізаційного фонду, зокрема, вже мобілізовано майже 2,76 мільярда гривень. Поза сумнівом, виручка від продажу літаків перекриє ці капіталовкладення. Навіть з урахуванням реструктуризації проблемних кредитів. З огляду на те, що, крім іншого, обіцяно сприяння законопроекту народного депутата від Партії регіонів В’ячеслава Богуслаєва щодо пільгового режиму для імпорту комплектуючих і виділення землі, держпідтримка для авіазаводів потягне на один мільярд гривень. Воно того варте, якщо заплющити очі на багатомільярдний прихований дефіцит зведеного бюджету і емісійну природу його фінансування.

Заощадимо на споживанні

Суттєві зрушення у зовнішній торгівлі вже можна розгледіти на макрорівні. Якщо торік у січні імпорт переважав експорт на 975,2 мільйона доларів США, то вже цьогоріч усе навпаки. Позитивне сальдо на користь експорту у січні — 397,8 мільйона доларів США. На жаль, порівняно з минулим роком він скоротився на третину і зберігає здебільшого сировинну природу. Але важливіше інше — відновлення позитивного сальдо в зовнішній торгівлі послаблює тиск на курс гривні, який звітного тижня міцнів на міжбанківському ринку вже на чесному слові. Нацбанк укотре поклав відповідальність за чистоту курсоутворення на голів правління комбанків. Обнадійливі новини учасники валютного ринку, фігурально кажучи, шукають зі свічкою, оскільки депозитна система перетворюється на друшляк. У лютому з неї витікло 8,8 мільярда гривень і 1,7 мільярда доларів США. Прогнозувати валютний курс за такої ситуації безперспективно. Але позитиви мали місце. Передусім, парламент ухвалив низку законодавчих рішень, які є передумовою для одержання другого траншу кредиту МВФ. Слід розуміти, що він полегшить доступ до фінансової допомоги і з боку інших міжнародних фінансових організацій. А кредити потрібні для стабілізації валютного курсу і банківського сектору. Уряд скасував 13-відсоткове додаткове імпортне мито (крім легкових автомобілів і холодильників), яке загрожувало подібними заходами з боку країн — членів СОТ.

НАК «Нафтогаз України» підготувала на затвердження баланс газу на нинішній рік. Надходження по імпорту становитимуть 33, а власний видобуток — 20,6 мільярда кубометрів газу. Звідси випливає принаймні два висновки. Експерти НАКу передбачають, що цьогоріч споживання газу скоротиться через кризу на 16 мільярдів кубометрів; на промисловість і ТКЕ очікує період безальтернативних виховних санкцій (100-відсоткова передоплата, відключення за борги тощо). Схоже, уряд і НАК мають намір заощадити левову частку коштів на закупівлю газу для опалювального сезону, які потрібні, але не враховані у фінплані газового монополіста.

І ще. Позитивні зміни у зовнішній торгівлі досягнуто головно за рахунок девальвації гривні. Водночас уряд заходився погамовувати імпорт адміністративними заходами. Отже, є небезпека появи чергових товарних шоків і подорожчання імпорту. Не спалитися б, як на запровадженні імпортної надбавки!

Імпорт скорочується більш стрімко, ніж експорт. Ринок нафтопродуктів не виняток. Тут також зменшується споживання і, що приємно, ціни на дизпальне. Згідно з балансом ТОВ «Консалтингова група А-95» обсяги дизпального у січні—лютому скоротилися на 34 відсотки (322 тисячі тонн) проти відповідного періоду минулого року. За словами директора компанії Сергія Куюна, імпорт знизився майже втричі. Це тішить фермерів, для яких вартість низькооктанових бензинів та дизпального (4100—4150 гривень за тонну) навіть менша за пільгову, про яку домовлявся уряд з виробниками пального на період весняно-польових робіт.

Поза тим ситуація свідчить і про те, що промислові споживачі стали менше використовувати нафтопродуктів і дизпального (у січні на 20—25 відсотків проти відповідного періоду минулого року). Це ілюструє важкі рецесійні процеси в металургійній, транспортній, інших галузях промисловості. Не дивно, що серед тижня Дежкомстат констатував, що в лютому падіння обсягів промвиробництва скоротилося на 31,6 відсотка.