У Комітеті з питань економічної політики — аншлаг: представники Мінфіну, Державної податкової адміністрації, вчені з науковими ступенями, народні депутати, бухгалтери... Останні, дякуючи темі комітетських слухань — «Розвиток бухгалтерської професії як важливий чинник подолання економічної кризи» — розказують про наболіле, виходячи за рамки регламенту.

Голова комітету Сергій Осика не перериває, а присутні не протестують. Усі поділяють думку народного депутата Ірини Белоусової, що, законодавчо розмежувавши бухгалтерський та податковий облік, країна принизила роль бухгалтера і його прямих функцій. Парадокси межують з очевидною дурістю. Якщо грошові показники фінансової, податкової, статистичної звітності базуються на даних бухгалтерського обліку, тоді чому законодавство не вимагає його стовідсоткової достовірності, а відповідальність за її порушення, як кажуть в один голос присутні, символічна?! Певною мірою відповідає заступник голови ДПАУ Наталія Рубан: бо обов’язок ведення бухгалтерського обліку закріплений не за всіма платниками податків. Я одразу згадую, як дві години тому купував цигарки на 1,5 гривні дорожче, тобто ще до набрання чинності законом про підвищення акцизів. Як тут не прислухатися до Наталії Рубан, яка зазначає, що 2,5 мільйона представників малого бізнесу не ведуть ніякого бухгалтерського обліку. Й одразу розповідає, як одеський підприємець завозив на митну територію України товару більш як на мільярд гривень попри те, що він платить податки за спрощеною схемою. Пропозиції її відомства поділяють усі — треба зобов’язати всіх платників податків вести бухгалтерський облік з обов’язковою перевіркою на достовірність контролюючими органами, а в Кодексі про адміністративні правопорушення встановити значно вищі штрафи за нехтування цими правилами. На зближенні податкової та бухгалтерської звітності наполягають усі без винятку.

В Міністерстві фінансів є стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в секторі державного управління, розрахована до 2015 року. Вона справляє позитивне враження на міжнародних експертів і на бухгалтерський загал. Ця стратегія спирається, по-перше, на запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку, які не суперечили б міжнародним. По-друге, на інтенсивну підготовку кваліфікованих кадрів, на чому зосередила увагу присутніх заступник голови Держказначейства Олена Чечуріна. Так, уже 2010 року в головних розпорядників коштами державного бюджету передбачається ввести посади державних бухгалтерів, підпорядкувавши їх і безпосередньому керівнику установи, й голові Держказначейства. Є сподівання, що країна одержить бухгалтера нового типу, здатного до аналітичної контрольно-ревізійної роботи. Але до того, цілком слушно зауважує народний депутат Ірина Белоусова, треба створити за аналогією з міжнародною систему кваліфікаційних вимог до професії, починаючи з вищих навчальних закладів.

Фінансова криза не повинна стати на заваді цьому надзвичайно важливому завданню. Оскільки фінансова звітність підприємств і установ лягає в основу макроекономічної та статистичної звітності.