Це середній показник на Тернопільщині, а у трьох районах: Борщівському, Козівському і Кременецькому, на одне робоче місце — сто осіб.

Пік безробіття позаду чи попереду?

Уявіть собі вервечку із ста чоловік. Чи багато шансів улаштуватися на роботу, особливо якщо вам за сорок? Колись роботодавці відверталися від 50-річних, а тепер вік претендентів — до 35 років. Протягом листопада-грудня кількість безробітних збільшилась на 36,2 відсотка. У листопаді до служби зайнятості звернулося більше 8 тисяч осіб, у грудні — 11,5, у січні — 4,3 тисячі. У двадцятих числах січня 39 підприємств і організацій подали списки про заплановане звільнення більше тисячі чоловік. Серед них переважали економісти, бухгалтери, інженери, лісники, листоноші, водії тощо. У режимі неповного робочого дня, за даними служби зайнятості, працювали майже півтори тисячі осіб, а на Чортківському заводі «Агромаш» більше ста чоловік на невизначений період відправили у відпустки без збереження заробітної плати.

Працівникам ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» (з десяти тисяч чоловік, які працювали тут на початку 90-х, нині залишилось усього 365) адміністрація порекомендувала написати заяви на звільнення «за згодою сторін». Профспілка відстояла їхні права, вирішено було оформити простій. Щоправда, деякі підприємства подають заявки на звільнення більшої кількості працівників, ніж фактично виставляють за прохідну. У надії на кращі часи вони все-таки намагаються зберегти фахівців. Водночас прогнозується, що пік безробіття припаде на березень, квітень, травень.

66 відсотків безробітних — селяни, але їх на облік не беруть

У лютому кількість тих, хто звернувся до служби зайнятості, різко впала: їх було менше 2 тисяч, хоча реально рівень безробіття не знизився. «Заслуга» у цьому Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», який набув чинності 13 січня і офіційно спрямований на збереження кадрового потенціалу, недопущення зростання рівня безробіття та забезпечення соціальних гарантій безробіття, а насправді... Боляче він вдарив саме по населенню Тернопільщини, де понад 66 відсотків безробітних — сільські жителі.

Ті, хто працював у особистому селянському господарстві, вважалися працевлаштованими і на допомогу держави з безробіття розраховувати не могли. Якщо у листопаді-грудні у Кременецькому районному центрі зайнятості, скажімо, реєстрували в день до 90 чоловік, то тепер — двох-трьох. Особливо сутужно молодим сім’ям із дітьми. Добре, коли у родині є пенсіонер, а як бути, коли й на мізерну пенсію не можеш розраховувати? Адже у новому законі не береться до уваги розмір сільгоспугідь. В однакові умови поставили фермера з кількома десятками гектарів і родину, яка має прогодуватися з 5—10 соток присадибної ділянки.

Кількість безробітних у Кременецькому районі з часу введення дискримінаційного щодо сільських мешканців закону зменшилась майже на 400 осіб. Це при тому, що на роботу мало кого влаштували. Щоправда, починаючи з 4 березня, умови взяття на облік мешканців села уряд дещо послабив. Хоч набрати протягом року 26 тижнів офіційної праці у селі також непросто. Скажімо, сезонні робітники цукрових заводів (деякі з них торік працювали не більше місяця) навряд чи в них «впишуться».

За словами заступника директора обласного центру зайнятості Олександри Островської, кількість людей, які реєструються, зменшилася, а рівень безробіття залишився практично таким же. На 1 березня на обліку в центрах зайнятості перебувало 32417 чоловік, що на 724 особи більше, ніж на відповідний період минулого року. Кількість вакансій зменшилася на третину. Тих, хто приносить довідки про вихід з особистого селянського господарства, ставлять на облік, однак загалом люди не поспішають зрікатися свого, чекають, коли вгорі схаменуться і внесуть поправки до закону.

Кожен п’ятий — на заробітках

Прогнозувалося, що лави безробітних в області суттєво поповнять заробітчани. З Тернопільщини, як відомо, на заробітки у далеке зарубіжжя виїхало найбільше мешканців. За приблизними підрахунками — п’ята частина працездатного населення, а ось екс-міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв стверджує, що понад 200 тисяч мешканців області є заробітчанами. Це 20 відсотків усього населення. Наразі лави безробітних поповнюють ті, хто працював на будовах Києва, а також офісні працівники, які не можуть оплатити квартиру в столиці й повертаються додому. Але їх не так багато: приблизно 3—4 відсотки тих, хто реєструється у службі зайнятості. Поки що не помічено, щоб масово поверталися заробітчани з далекого зарубіжжя. Мабуть, криза там не так дошкуляє, якщо не відмовляються від хатніх робітниць та підсобників.

Плани

Цього року обласна влада планує створити 26,5 тисячі робочих місць, повідомив заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Ігор Іващук.

Та чи не залишиться це добрим наміром? Адже водночас прогнозується скорочення регіонального валового продукту, обсягів промислового виробництва. Зокрема, на 10 відсотків скоротять обсяги виробництва підприємства легкої промисловості, на 5,3 — харчової, на 5,6 — будівельних матеріалів. На сім відсотків зменшать виробництво продукції сільгосппідприємства. Вимагає змін структура валового продукту області. Понад 50 відсотків у ньому припадає на торгівлю і послуги, менше половини з цього — на аграрний сектор, ще менше — на промисловість. Спершу область була промислово-аграрною, потім аграрно-промисловою, а тепер, виходить, торгово-аграрною?

У зв’язку з цим надзвичайно актуальною є проблема детінізації економіки, яка найбільш гостро постала саме у сфері малого бізнесу, торгівлі та послуг. Проте успіхів у боротьбі з цим явищем, особливо в умовах кризи, навряд чи слід очікувати. Зарплати у конвертах процвітають, і скільки б не закликали профспілки та служба зайнятості відстоювати свої права, люди міркують так: краще синиця (хоч якась зарплата) у руках, ніж журавель (ефемерні права або взагалі відсутність роботи) у небі. Невдовзі у Тернополі відкриють сучасний багатоповерховий обласний центр зайнятості. Кажуть, такого центру в Україні ще немає. І хоч будівництво тривало кілька років, але, мабуть, з перспективою на зростання рівня безробіття.

На знімку: прийом веде головний спеціаліст Тернопільського міськрайонного центру зайнятості Ірина Крохмальна.

Фото автора.