Фінансова криза, яка дедалі більше охоплює сферу економіки — від банківської системи, фінансових інститутів до малих підприємств і підприємців, — це передусім криза довіри. Громадяни та підприємства вилучають заощадження з банківських установ, підприємства уникають тримати кошти на депозитах, виводячи їх у тіньовий сектор, банки проводять жорсткішу кредитну політику, скорочується випуск продукції, а відповідно, скорочуються робочі місця, зменшуються доходи населення. Такі явища характеризують кризу довіри громадян і підприємств до фінансових установ і держави, як регулятора цих відносин.

Для виходу з кризи потрібна нова філософія відносин між громадянами і підприємствами, які мають кошти і потенційно готові їх вкладати в розвиток економіки, з одного боку, професійними розпорядниками цих коштів, з другого, і державою — з третього. Принцип довіри формується лише за умови прозорості відносин, коли інвестор знає, наскільки ефективно його кошти використовуються. В цих умовах інвесторам і керівникам підприємств необхідно розробляти систему антикризових заходів в управлінні.

Антикризове управління передбачає ретельні розрахунки: потреб у фінансових ресурсах, прогнозів можливих шляхів їх залучення, планових норм витрат ресурсів, заходів у сфері маркетингу, техніко-технологічних змін у виробництві тощо. Основним напрямом забезпечення фінансової рівноваги підприємства в кризових умовах є скорочення та оптимальне використання обмежених фінансових ресурсів. А така робота може відбуватися винятково на підставі даних бухгалтерського обліку. Неможливо без якісної облікової інформації визначити шляхи скорочення витрат і прийняти правильні управлінські рішення.

Законодавчо розмежувавши бухгалтерський та податковий облік наприкінці 90-х років, ми тим самим нівелювали значення бухгалтерії для підготовки управлінських рішень, зосередивши функції бухгалтера виключно на податковій сфері. Бухгалтерський облік часто ведеться досить формально, а фінансова звітність складається з порушенням встановлених правил, оскільки відповідальності за її достовірність практично немає.

На рівні державних органів також виникає потреба в оперативній і достовірній інформації для прийняття рішень, які допоможуть прискорити вихід із економічної кризи та сприятимуть ефективному управлінню власністю. Але хто контролює сьогодні в країні ведення бухгалтерського обліку та звітності суб’єктами підприємницької діяльності? Ані Міністерство фінансів, ані Держкомстат, ані Державна комісія з цінних паперів, ані Державна податкова служба як регулятори таку функцію не здійснюють. А якщо існує такий стан справ з бухгалтерським обліком та звітністю на рівні підприємства, то що ми маємо в результаті узагальнення статистичної інформації на рівні держави як суб’єкта господарювання?

Отже, загальний високий рівень бухгалтерської професії — це необхідна умова ефективної національної економіки. Настав час створення умов для підвищення кваліфікації бухгалтерів на рівні міжнародного визнання цієї професії.

Спеціалістів-бухгалтерів сьогодні готують у широкій мережі навчальних закладів України. Всі вони дають хорошу освіту, але це лише базові знання, які необхідні для початку роботи. Проте законодавство і середовище такі нестабільні, що без постійного навчання і практики хороший спеціаліст у галузі фінансів і обліку просто не може відбутися.

У рекомендаціях, наданих фахівцями Світового банку в червні 2008 року, експерти зауважують, що Україна продовжує потерпати від дефіциту кваліфікованих кадрів — кількість бухгалтерів і аудиторів належної кваліфікації із знанням сучасних стандартів фінансової звітності є недостатньою для забезпечення вимог ринку.

Тому однією з істотних проблем розвитку бухгалтерської професії в Україні є невідповідність системи післядипломної професійної освіти бухгалтера зазначеним загальноприйнятим міжнародним принципам та стандартам. Невідповідність полягає передусім у тому, що в Україні відсутня аналогічна загальноприйнятій у міжнародній практиці система встановлення кваліфікаційних вимог до професії «бухгалтер», адаптована до швидкозмінних реалій вітчизняної економіки з урахуванням уже досягнутого рівня компетентності спеціаліста.

Регулювання бухгалтерського обліку в міжнародній практиці здійснюється шляхом поєднання державного регулювання та саморегулювання через професійні громадські організації. За таким принципом працюють організації у Великобританії, США, Нідерландах, Франції, Німеччині та інших країнах Європи. На громадські організації покладено обов’язок організації післядипломного підвищення кваліфікації, контроль якості професійної діяльності, проведення заходів з дотримання Кодексу професійної етики. Така робота особливо актуальна при переході частини українських підприємств на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).

Принципи, покладені в основу формування звітності за МСФЗ, дають змогу відобразити реальний фінансовий стан підприємства та забезпечити прозорість його діяльності. У зв’язку з цим МСФЗ важливі не тільки для іноземних, а й для вітчизняних інвесторів, і також є важливим чинником виходу із фінансової кризи як окремих підприємств, так і країни в цілому.

Вищезазначені проблемні питання потребують адекватних регуляторних заходів з боку всіх зацікавлених сторін. Тому Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України звернулася до Комітету з економічної політики Верховної Ради України з пропозицією напрацювання законодавчих ініціатив щодо приведення українського правового поля, яке регулює бухгалтерський облік в Україні, у відповідність до міжнародних стандартів.

Ірина БЕЛОУСОВА, народний депутат України, кандидат економічних наук, доцент;

Сергій ГОЛОВ, президент Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, кандидат економічних наук, доцент.

Коментар першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Сергія ОСИКИ:

— Комітет Верховної Ради з питань економічної політики є профільним комітетом із проблематики бухгалтерської галузі. 18 березня 2009 року у нас було проведено відкриті парламентські слухання із залученням широкого кола громадськості та професіоналів на тему «Розвиток бухгалтерської професії як важливий чинник подолання економічної кризи в Україні».

Без наявності обліку, що відповідає міжнародним стандартам, ми не будемо уявляти, що у нас робиться, ми будемо приречені, скажімо, у кращому разі реагувати на тенденції, які вже склалися.

Під час слухань усі дійшли однозначної думки щодо необхідності вдосконалення та реформування українського бухгалтерського обліку відповідно до міжнародної практики, і це є одним із пріоритетних напрямів у розробці антикризових заходів на найближчу перспективу.

З огляду на вищенаведене, ми на рівні комітету розуміємо першочергову необхідність внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно:

* застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності певними категоріями підприємств і надання права вибору підприємствам, які не підпадають до зазначеної категорії, застосування або МСФЗ, або національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку на вибір;

* вдосконалення системи регулювання бухгалтерського обліку на державному рівні з урахуванням міжнародної практики громадського нагляду за професією та контролю достовірності звітної інформації;

* створення Національної системи підвищення кваліфікації бухгалтерів, спрямованої на адаптацію до міжнародних стандартів та безперервне професійне навчання.