Спецслужба має бути деполітизована і департизована

«Спецслужба — це гострий інструмент, який перебуває в розпорядженні держави, разом із тим у нашій державі побудовано серйозну і досить ефективну систему громадського контролю за діяльністю СБУ», — стверджував В. Наливайченко. Серед інших пріоритетів спецслужби В. Наливайченко назвав протидію проявам ксенофобії, расизму та екстремізму, ввезенню на територію України наркотиків, діяльності іноземних спецслужб, боротьбу з корупцією, попередження рейдерських захоплень підприємств, розсекречення архівів часів СРСР. Голова СБУ пообіцяв, що в спецслужбі відбуватиметься очищення лав, і поінформував про те, що звернувся до Президента України з поданням про звільнення з посади свого заступника Тиберія Дурдинця.

У свою чергу, голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко назвав «неправдою» твердження керівника СБУ, що діяльність спецслужби базується на засадах законності та поваги прав і свобод громадян, наголосивши на потребі реформування спецслужби. Провальною назвав голова профільного комітету й кадрову політику СБУ, яка, за його словами, відбувалася поза законом і спрямована на розвал спецслужби. «Про багато кадрових призначень, зокрема, першого заступника голови СБУ Валерія Хорошковського, керівник спецслужби дізнався зі ЗМІ», — стверджував А. Гриценко. Голова комітету запропонував В. Наливайченку внести подання про звільнення В. Хорошковського, щоб це стало підтвердженням відділення бізнесу від влади, а також принаймні у чотири рази скоротити кількість генералів СБУ.

Підсумовуючи дискусію, Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що відбулося, на превеликий жаль, чергове випускання пари. «Чи є сьогодні СБУ тією інституцією, яка забезпечує безпеку держави? Відповідь однозначна — ні, — стверджував В. Литвин. — Чи є СБУ тією інституцією, яка неухильно керується законами? — ні. Чи виконує СБУ свою функцію? Можливо, ми боїмося колись всесильної контори? Але маємо сказати, що вона свої функції у повному обсязі не виконує. Чи перебуває служба під політичними і партійними впливами? — відповідь однозначно так. Чи займається українськими політиками замість того, щоб опікуватися питаннями національної безпеки? — Так. Треба зобов’язати СБУ ввести свою діяльність у правове поле, принципово дати оцінку фактам порушень Конституції, негайно вжити заходів, щоб служба була департизована і деполітизована. Бо не секрет, що сьогодні ряд керівників СБУ пов’язують свою кар’єру з тим, до якої політичної сили вони прихиляють голову і якій вони будуть служити». Глава парламенту назвав правильною постановку питання про розсекречення архівів колишнього КДБ СРСР, але цим, на його погляд, мають займатися вчені у наукових інститутах.

За підсумками звіту депутати прийняли за основу два проекти постанов — про утворення тимчасової спеціальної комісії з питань реформування СБУ та про звіт голови СБУ. Остаточне голосування за цими питаннями відбудеться у четвер, 19 березня.

У цілому також прийнято законопроект про внесення змін до Державного бюджету на 2009 рік щодо рефінансування банків.

У цілому прийнято проект закону про внесення змін до статті 325 Кримінального кодексу України, який посилює відповідальність за порушення вимог санітарних і протиепідемічних норм. Винних у таких порушеннях пропонується карати штрафом у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років. А якщо діяння спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки — обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У першому читанні (226 «за») ухвалено зміни до деяких законодавчих актів щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни. Проект закону визначає види порушень законодавства про бюджетну систему, конкретизує строки накладання адміністративного стягнення за порушення бюджетного законодавства та з фінансових питань. Розмір санкцій за такі правопорушення пропонується встановити залежно від їх суспільної небезпеки.

У першому читанні прийнято й урядовий законопроект про внесення змін до деяких законів стосовно встановлення відповідальності за штучне утворення земельної ділянки без відповідної дозвільної документації. Встановлюється адміністративна та кримінальна відповідальність за самовільний намив земельної ділянки — штраф від одного до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до трьох років (247 «за»). За основу ухвалено ще один законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за правопорушення стосовно земель водного фонду (385 «за»).

Народні обранці також ухвалили зміни до Постанови Верховної Ради «Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки зі стану фінансової кризи» (365 «за»). А урядовий законопроект про внесення змін до деяких законів України стосовно зовнішнього незалежного оцінювання знань, який передбачав удосконалення системи проведення тестування випускників середніх шкіл перед вступом до вузів, не знайшов необхідної підтримки у сесійній залі (222 «за»). Бо обговорення цього законопроекту перейшло в політичну площину.

На початку засідання депутати привітали з днем народження свого колегу Антона Пригодського (Партія регіонів).

Президент України вніс до парламенту подання щодо призначення міністром закордонних справ Олега Шамшура, котрий нині працює послом України у США, — повідомив на початку засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Глава парламенту запросив керівників фракцій на нараду о 15-й годині в його робочому кабінеті, щоб обговорити подану кандидатуру.

***

Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко не виключає, що питання призначення Олега Шамшура міністром закордонних справ може бути розглянуто парламентом у четвер.

Томенко позитивно оцінив кандидатуру Шамшура, назвавши його «професійним та природженим дипломатом».

17 березня парламентська коаліція звернулася до Президента України з проханням «надати вмотивовану відповідь» на пропозицію коаліції до глави держави від 6 березня щодо внесення до Верховної Ради України подання про призначення міністром закордонних справ України Бориса Тарасюка.

Звернення, яке підписали лідери трьох фракцій — Іван Кириленко (БЮТ), Микола Мартиненко («НУ—НС») та Ігор Шаров (Блок Литвина), пов’язане із тим, що до цього часу коаліція не одержала від Президента відповіді. «Натомість 17 березня 2009 року до Верховної Ради України надійшло Ваше подання про призначення міністром закордонних справ України Олега Шамшура, що, фактично, означає відхилення Вами пропозиції парламентської коаліції», — йдеться в зверненні до Президента, повідомила прес-служба фракції «НУ—НС».