Сучасне телебачення в Україні містить безліч рекламних вставок, у тому числі сумнівної якості, що виходять в ефір під час трансляції різноманітних концертно-видовищних, спортивних програм, передач, кіно-, телефільмів тощо. Як правило, такі включення відбуваються несподівано і без визначеної тривалості. Телеглядачів при цьому фактично змушують бути біля телевізорів протягом всієї демонстрації реклами, переглядати її від початку до кінця, щоб не пропустити момент продовження передачі або фільму.

Однотипні рекламні ролики та раптовість їх включення в багатьох людей викликають цілком природне нервове (психічне) напруження або стрес, що за частого повторювання призводять до нервових розладів і захворювань. Особливо негативно це впливає на несформовану психіку дітей та на людей із підвищеною психоемоційною вразливістю.

Закон «Про рекламу» дозволяє її розміщення «під час трансляції програми, передачі таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми, передачі та правам їх власників». Водночас законодавство практично не передбачає захисту прав самих споживачів реклами, тобто нас з вами. І хоча стаття 7 цього закону одним із основних принципів називає використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди і не підривають довіру суспільства до самої реклами, перевірити та проконтролювати реалізацію цих вимог надзвичайно складно. Як, до речі, і заборону використовувати засоби і технології, що діють на нашу підсвідомість. Скажіть, будь ласка, в який спосіб можна перевірити, чи не проводять над нами експеримент з 25-м кадром?

«Споживання» телереклами відбувається без урахування думки, смаків та уподобань самих телеглядачів, що фактично має вигляд порушення їх основних конституційних прав та свобод. Нас без нашої згоди немовби змушують споживати рекламний продукт, що, до речі, не відповідає вимогам Закону «Про захист прав споживачів». Останній, як відомо, визначає безпеку товару (роботи, послуги) як «відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я споживача» і виключає ситуацію, коли споживача можна примусити придбати ті чи інші товари і послуги... Виникає серйозна правова нерівновага між захистом інтересів суспільства, споживачів і можливостями учасників рекламного ринку. Останні, до того ж, мають на меті лише отримання прибутку.

Оскільки відповідальною за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах є телеорганізація, виникає необхідність вжиття ефективних заходів стосовно захисту прав телеглядачів, збереження їх здоров’я, мінімізації загроз нервових напружень. Одним із таких кроків є прийняття відповідних змін та доповнень до чинного Закону України «Про рекламу». Зокрема, є доцільним створення законодавчого підґрунтя для обов’язкового запровадження телеорганізаціями спеціальних таймерів зворотного відліку рекламного часу з використанням їх під час трансляції рекламних роликів. Це ноу-хау запропоновано авторською групою в складі: Г. Веретельников, О. Ткаленко, Г. Плакущий, Ю. Ясенчук. Безумовно, ця вимога не повинна поширюватися на телерадіоорганізації, які здійснюють трансляцію на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.

Мета такої процедури — безперервне інформування телеглядачів про загальну тривалість реклами та залишок часу, відведений для неї, до повного відновлення передачі або фільму, які переглядаються. Упевнений, що це сприятиме оптимізації співвідношення інтересів рекламодавців, розповсюджувачів та споживачів реклами.

Запровадження таймерів зворотного відліку рекламного часу під час трансляції рекламних роликів є нововведенням, що вже вкотре підтвердить високий рівень захисту прав і свобод наших громадян, правильність обраного українським суспільством демократичного шляху розвитку. В такий спосіб телеглядачі стають абсолютно незалежними від рекламодавців і можуть переглядати рекламу без штучного примусу і тільки за власним бажанням.

Олександр Ткаленко,народний депутат України,фракція Народного руху України.