Лютий комбанки пережили зі збитками у 500 мільйонів гривень — про чорну мітку від засмиканого вкладника.

Кабінет Міністрів домовився з МВФ про дефіцит держбюджету в три відсотки — про другий транш і другий шанс.

Фінплан НАК «Нафтогаз України» уряд прийняв з профіцитом у 3,8 мільярда гривень — про очевидне, яке неймовірне.

Гроші пахнуть новим планом

Пхи, скажете, збитки комбанків! Але, секунду. Судячи зі статистики, в лютому сумарні видатки комбанків, справді, перевищували сумарні доходи на півмільярда гривень, поза тим за два місяці останні зросли на 81 відсоток проти відповідного періоду минулого року! Про чистий прибуток — анічичирк, але не варто й наполягати. Ресурсна база банків у лютому «схудла», вважай, на 19 мільярдів гривень, водночас кредитний портфель «потовщав» на 6,7 мільярда гривень. Чимало експертів уже запідозрили, що ці кредити пішли не на благо вітчизняної економіки, а на валютні спекуляції. Підозри посіяв аналіз балансу залишків валюти в гривневому еквіваленті та відтоку гривневих вкладів у лютому (8,7 мільярда гривень). Зрештою, як з’ясувалося, підозрює комерційні банки в спекуляціях і Президент Віктор Ющенко. Порахували надійні банки — вистачило пальців рук.

Усі проблеми комбанків хоч так, хоч інакше пов’язані з нестабільністю курсу гривні. Президент країни Віктор Ющенко, щоправда, вважає, що нестабільність вже позаду. Але доречно озирнутися: у лютому найбільший попит на готівковий долар США спостерігався якраз після того, як Нацбанк домігся його падіння на міжбанківському ринку. Це незаперечна ознака того, що люди вбачають уже в кожному відкаті долара — можливість придбати валюту для захисту від подальшої девальвації гривні. І це свого роду чорна мітка для банківської системи від засмиканого вкладника. Банкіри і влада відреагувала на неї обіцянкою через 10 днів оприлюднити черговий антикризовий план зі стабілізації грошово-кредитного ринку. Інакше кажучи, що робити для стабілізації гривні, влада ще не знає. Але всім очевидно, що вона знецінюватиметься і надалі. До обвалу не дійде, але, як на мене, наприкінці року долар коштуватиме 9,5—10 гривень.

Який бюджет без перегляду!

Нарешті поговорили відверто з Міжнародним валютним фондом — і тепер він не заперечує держбюджету з поміркованим дефіцитом, але за наявності реальних джерел його погашення. За словами першого заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, йдеться про залучення кредитів інших країн, внутрішні та зовнішні позики, в тому числі від Світового банку, доходи від приватизації. Видаткову частину бюджету, поза сумнівом, уряд перегляне. (Якщо в сім’ї хтось втрачає роботу, треба переглядати бюджет родини). Але пенсійний вік ніхто подовжувати не збирається. На цей час, каже Ігор Уманський, неурегульовано тільки дві позиції, які стосуються законопроектів по акцизах (на алкоголь та дизпальне) і порядку нарахування пенсій для деяких категорій працівників. Отже, уряд скасовує дві бюджетні статті — щодо погодження з ним політики рефінансування і регламенту викупу Нацбанком облігацій держпозики. Не зайва формальність, яка, з одного боку, підкреслює незалежність політики Центробанку, а з другого — не обмежує повноважень уряду. Про що, наприклад, свідчить перебіг рекапіталізації «Укргазбанку» за участі держави.

Президент країни Віктор Ющенко висловив надію, що парламент розставить усі законодавчі крапки для одержання другого траншу кредиту «стенд бай» уже на цьому тижні. Гроші потрібні завжди, а коли економіка потерпає через кризу, й поготів. Судячи з оцінок МВФ, його поки що влаштовують механізми і обсяги фінансування урядом дефіциту держбюджету. Вони нібито не становлять інфляційної загрози, а тільки скорочують золотовалютні резерви. Проте економіка стрімко занурюється у рецесію, банки — в безгрошів’я. Серед тижня Прем’єр-міністр висловлювала думку, буцімто це надовго. Це свідчить про невідворотність скорочення цього року видатків на соціальні програми та скорочення інвестицій у реальний сектор економіки. Але в експертних колах ще жевріє надія, що в другому півріччі відродження світового попиту на сировинних ринках надасть підтримку американській валюті. Це, природно, посилить мотивацію для українського експорту, яка сьогодні підтримується девальвацією гривні адміністративно. В такому разі гривня знову міцнітиме проти долара США. І в Україні з’являться нові робочі місця.

Не очікували!

Отакої! Ще вчора очікували, що фінплан нафтогазового монополіста матиме «діру» щонайменше у 9,2 мільярда гривень, а сьогодні Ігор Уманський запевнив, що уряд затвердив фінплан НАКу з профіцитом у 3,8 мільярда гривень. І це ще не все. Доходи НАКу можуть перевищувати видатки навіть на 4,3—4,7 мільярда гривень. В. о. міністра фінансів каже, що компанія має ще додаткові резерви — півмільярда гривень у статутному фонді «Чорноморнафтогазу», нерозписаний мільярд виробничо-інвестиційних видатків, за якими також стоять доходи, тощо.

Новина до такої міри приємна, що я одразу не пригадую, що ж мало стояти у видатковій частині балансу НАКу на рік нинішній. Погашення більш як 20 мільярдів гривень боргів за курсом 7,7 грн./$ кредиторам. Дефіцити балансів дочірніх компаній. До 10 мільярдів гривень, яких бракує на компенсації з бюджету різниці в цінах для підприємств теплокомуненергетики, та інше. З’ясувалося, що сюрприз саме в іншому і полягає. Так, у видатковій частині балансу не враховано кошти для закупівлі газу в міжсезоння. Інакше кажучи, фінплан НАКу уряд затвердив у кращих традиціях бюджетного процесу. Профіцитним, але з прихованим дефіцитом. Це, звісно, не означає, що промисловість або комунальний сектор на якомусь етапі можуть опинитися без блакитного палива. Усі будуть з газом, але цінники на нього мінятимуть щокварталу.

Мал. Михайла САЧКА.