Священне місце звитяги і єднання

Шлях до Карпатської України був і героїчним, і трагічним. Як зазначає один із її дослідників, ректор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор Микола Вегеш, наслідки Першої світової війни надали нового дихання національно-визвольним потугам українців, у тому числі й на Закарпатті. Досить згадати створення в 1918 році Гуцульської Республіки в Ясіні Рахівського району, Хустський Всенародний конгрес, що відбувся у 1919 році, коли Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословацької Республіки. 11 жовтня 1938 року було сформовано перший автономний уряд Підкарпатської Русі. Очолив його лідер русофільського напряму Андрій Бродій. Проте доволі швидко з’ясувалося, що він уже тривалий час мав тісні зв’язки з Угорщиною. Чехословацький уряд звинуватив Бродія в порушенні «Закону про охорону республіки» і його заарештували. 26 жовтня 1938 року бюлетень пресової служби Карпатської України повідомив, що «у Бродія знайшли мапу Карпатської України, на якій він сам розділив половину мадярам, а половину полякам, та багато грошей».

Після арешту А. Бродія новим прем’єр-міністром чехословацький уряд призначив Августина Волошина — лідера українського напряму в краї. Він сформував новий уряд. Тим часом на території Закарпаття почастішали напади угорських і польських терористів, посилилася антиукраїнська діяльність проугорської «п’ятої колони». В таких умовах 15 березня у місті Хусті розпочав роботу сойм Карпатської України. Проходив він під акомпанемент гармат угорських військ, які 14 березня розпочали вторгнення на територію Закарпаття. Та, попри все, сойм прийняв Конституційний Закон, який проголошував, що «Карпатська Україна є незалежною державою, республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України на чолі. Державною мовою є українська, барва державного прапора — синя і жовта, державним гімном — «Ще не вмерла Україна». Після цього сойм обрав президентом Карпатської України Августина Волошина.

На захист Карпатської України піднялися карпатські січовики. Апогеєм цих подій стала битва на Красному Полі поблизу Хуста. В нерівному бою з окупантами тут поклали свої життя сотні її захисників. Ще сотні було захоплено в полон і розстріляно.

Минулої суботи в місті Хусті та на Красному Полі у зв’язку з 70-річчям Карпатської України вшановано пам’ять її творців і захисників. Із цієї нагоди на Закарпаття прибув Президент України Віктор Ющенко. Виступаючи на велелюдному зібранні на меморіальному комплексі «Красне Поле», він підкреслив, що з Карпатської України розпочалася наша остаточна, переможна битва за свободу і державу.

— Карпатська частка нашого єдиного духу першою з перших утвердила: ми — українці. Ми — єдиний народ. Ми — єдина соборна Українська держава, — сказав Віктор Ющенко. — Ми вшановуємо увесь державний провід, який проголосив Карпатську Україну. Вшановуємо її президента, отця Августина Івановича Волошина. Згадуємо імена Юліана Ревая, Дмитра Климпуша, Степана Клочурака, Михайла Клодзінського. Згадуємо кожного патріота, кожного державного діяча, кожного урядовця і національного політика. На Красному Полі відбулася битва, що народила Українську державу. Тут, на цьому полі, розпочалася для України Друга світова війна. Коли Гітлер і Сталін розподіляли Європу, саме тут ми стали до нерівного бою за свободу. Битва на Красному Полі стоїть поруч з боєм під Крутами, поруч із обороною Києва, Севастополя і Одеси. На цій землі боровся наш народ, убираючи в груди дух єдиної нації — від Карпат до Чорного моря.

Говорячи про наше сьогодення, Президент висловив упевненість, що в Україні переможуть державна воля і тверді національні інтереси.

Віктор Ющенко поклав квіти до Пам’ятного хреста на Красному Полі. Пам’ять героїв також вшанували міністр оборони Юрій Єхануров, міністр культури і туризму Василь Вовкун, народні депутати України та інші посадовці, громадські діячі. На Алеї звитяги посаджено дерева.

Закарпатська область.