Споживча кооперація: тенденції і перспективи

ХХ з’їзд споживчої кооперації системи Центральної спілки споживчих товариств України, який розпочинає свою роботу в Києві у приміщенні Центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», — видатна подія як для кооперативного руху, так і суспільного життя нашої держави.

Кооперація як соціально-економічне явище і форма організації спільної діяльності виступає органічним компонентом усіх видів суспільних устроїв і типів економічних систем. Серед різноманітних форм і видів кооперації особливе місце займає споживча кооперація, яка протягом більш як півтора сторіччя довела свою життєздатність і спроможність забезпечити насущні потреби людей, економічну підтримку та соціальний захист мільйонів кооператорів.

Кооперативна модель господарювання бере свій початок з 1844 року, коли в умовах розвитку капіталістичних відносин група ткачів англійського міста Рочделя з метою зміни свого життя на краще об’єдналися в кооперативне товариство.

Першим кооперативом в Україні вважається Харківське споживче товариство, створене в жовтні 1866 року за ініціативи вчених Харківського університету. Згодом кооперативи набули широкого розповсюдження у сільській місцевості. Вони займалися продажем продукції першої потреби, здійснювали закупівлю і збут сільгосппродукції, мали підприємства громадського харчування, відділи сільгоспмашин, бібліотеки, читальні, влаштовували лекції та фахові курси.

З метою концентрації необхідних для своєї діяльності фінансових ресурсів, підвищення ефективності господарювання та координації зусиль кооперативи почали об’єднуватися в спілки районного та обласного рівнів. У червні 1920 року за ініціативи представників Дніпроспілки, об’єднання робітничої кооперації, спілки споживчих товариств Півдня Росії та Південного управління Центроспілки створено Всеукраїнський центр споживчої кооперації (Вукопспілка). В серпні наступного року І з’їзд кооператорів України обрав керівні органи споживчої кооперації. Вукопспілка стала республіканським кооперативним центром. До її складу тоді входили кооперативи й регіональні об’єднання інших видів кооперації, зокрема, сільськогосподарської, кустарно-промислової, кредитної, страхової, житлово-орендної тощо. Згодом були створені: Український кооперативний банк, Всеукраїнська кооперативна страхова та Всеукраїнська видавнича і книжково-торговельна спілки.

У подальшому діяльність споживчої кооперації за рішенням державних органів була зосереджена на обслуговуванні сільського населення. З часом через певні історичні умови — колективізацію, індустріалізацію, одержавлення приватного і колективного секторів економіки — кооперативи, що залишилися, поступово втратили свої характерні риси, стали невід’ємною частиною політичної системи, засобом централізованого використання землі, найму сільськогосподарської робочої сили та розподілу товарів широкого вжитку. Незважаючи на це, Українська споживча кооперація розвивалася за тими самими закономірностями і принципами, що й міжнародний кооперативний рух. Водночас вона відображала характерні риси та цінності, на яких засновувався соціально-економічний устрій, в якому споживча кооперація функціонувала.

З набуттям Україною незалежності були здійснені реальні кроки для відродження кооперативного сектору економіки, чіткого визначення правових, економічних та соціальних основ діяльності кооперації. Серед перших законів було прийнято Закон України «Про споживчу кооперацію». Згодом були прийняті закони України, що регулюють діяльність сільськогосподарської кооперації та кредитних спілок, а в 2003 році — Закон України «Про кооперацію». Таким чином, в державі створена законодавча база для розвитку національного кооперативного руху та реалізації соціальних, економічних, громадсько-політичних і культурно-просвітницьких аспектів його діяльності.

Сучасний етап розвитку споживчої кооперації збігається з періодом переходу української економіки до ринкових відносин. Зазнавши значних втрат у період кризи національної економіки, руйнування її економічного потенціалу, через параліч фінансової системи та гіперінфляцію, дестабілізацію соціальних процесів і деформацію суспільних відносин, кооперація, на відміну від багатьох галузей і сфер економіки, не тільки вистояла, а й зберегла організаційну цілісність і функціональну єдність.

Більше того, з урахуванням ринкових процесів Українська споживча кооперація, розвиваючись в межах сучасної моделі, органічно поєднує кооперативні принципи, ринкові механізми та підприємницькі методи господарювання. В ній визначено систему економічних відносин, насамперед відносин власності. Зберігаючи свої кооперативні риси, споживча кооперація стала більш соціалізованою, що проявляється в посиленні соціальної орієнтації її господарської діяльності, соціальній підтримці й захисті прав та ініціатив членів споживчих товариств, працівників кооперативних організацій і підприємств. Нині споживча кооперація — організаційно оформлена, функціонально структурована, демократично керована соціально-економічна система. Вона виступає важливим складником кооперативного сектору економіки України.

У кооперативних організаціях системи Укоопспілки діє понад 5,5 тисячі господарюючих суб’єктів, річний оборот яких від реалізації товарів, робіт і послуг становить 6,4 млрд. гривень. Щоденно обслуговують населення 17 тисяч кооперативних магазинів і закладів ресторанного господарства, понад 6 тисяч об’єктів з надання мешканцям сіл і міст побутових та інших послуг. Діє 360 підприємств і цехів з виробництва товарів народного споживання. Вагомим джерелом забезпечення населення товарами, особливо продуктами харчування, є кооперативні ринки. Сьогодні на них продається четверта частина м’ясопродуктів і третина картоплі та плодоовочів від загальних обсягів реалізації цих товарів у цілому по Україні. Успішно працюють комерційний банк «Укоопспілка», страхова компанія «Укоопгарант», мережа кооперативних закладів лікувально-оздоровчих та готельного господарства.

Навчальні заклади споживчої кооперації, зокрема Львівська комерційна академія, Полтавський університет, Вінницький і Хмельницький інститути, 20 кооперативних коледжів (технікумів) щорічно готують майже 13 тисяч спеціалістів різних рівнів як для кооперативних організацій, так і для інших секторів економіки нашої держави.

Уже понад 15 років активно працюють кооперативні газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України» та «Вісті... Діловий випуск». Газети широко висвітлюють багатогранну практичну діяльність кооперативних організацій і підприємств, публікують проблемні матеріали з питань реформування відносин кооперативної власності, захисту прав і законних інтересів членів споживчих товариств, пропагують передовий досвід, ефективні форми і методи господарювання кооперативних організацій та підприємств.

Тематична спрямованість кооперативної преси формується за широкої безпосередньої участі в творчому процесі активу пайовиків, керівників і спеціалістів підприємств та організацій, науковців, викладачів і студентів навчальних закладів, профспілкових працівників. У рамках тижневиків регулярно здійснюється випуск газет — «Пайовик», «Студентська хвиля», «Профспілкове життя», «Кредитна кооперація». Для друкування цих видань, які за накладом входять до першої десятки всіх газет нашої держави, створено потужний виробничо-поліграфічний комплекс.

Нині організації споживчої кооперації активно працюють над збереженням життєздатних і започаткуванням нових галузей, розширенням масштабів діяльності, ринкової орієнтації та підвищенням їх конкурентоспроможності. В райцентрах, містах, великих населених пунктах, що обслуговуються споживчою кооперацією, пріоритетний розвиток надається сучасним типам магазинів. У системі вже діє 720 кооперативних маркетів. Завдяки широкому асортименту споживачі щоденно мають змогу придбати в них необхідні товари. Кооператори активно працюють також над приведенням у відповідність до сучасних вимог сільської мережі. Цього вимагає час. На цьому наполягають члени споживчих товариств, які зацікавлені в придбанні товарів безпосередньо в місцях проживання.

Проведенням ХХ з’їзду споживчої кооперації України в системі завершується звітно-виборна кампанія кооперативних органів управління і контролю, яку було розпочато ще у вересні 2008 року. Звіти і вибори відбулися відповідно до вимог статутів, пройшли організовано, по-діловому та за активної участі членів споживчих товариств. У зборах на кооперативних дільницях та зборах уповноважених споживчих товариств, районних конференціях, обласних та республіканському з’їздах взяло участь понад 400 тисяч пайовиків.

Підбивши підсумки п’ятирічної діяльності своїх кооперативних організацій, пайовики та їхні повноважні представники обрали до кооперативних органів управління і контролю майже 48 тисяч членів споживчих товариств. На чверть оновлено склад правлінь споживспілок і споживчих товариств. У ряді кооперативних організацій під час обговорення звітів їх органів управління і контролю пайовики висловили чимало серйозних претензій до роботи правлінь товариств і спілок, керівників і працівників кооперативних підприємств.

Суттєво, що в роботі зборів пайовиків, уповноважених, кооперативних конференцій і з’їздів активну участь взяли відповідальні представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це переконливе свідчення важливої ролі споживчої кооперації у вирішенні економічних і соціальних питань регіонів.

У звітному періоді консолідовані та виважені зусилля правлінь споживчих товариств і споживспілок, реалізація виробленої кооперативною громадою політики, трудові здобутки працівників кооперативних організацій і підприємств, активізація участі пайовиків у діяльності системи стали надійним підгрунтям для збереження і примноження позитивних тенденцій у розвитку споживчої кооперації. За 2004—2008 роки роздрібний товарообіг, оборот ресторанного господарства, реалізації власної продукції зросли майже вдвічі. Обсяги випуску товарів народного споживання, заготівель сільгосппродукції і сировини — в 1,5 разу.

Злагоджена цілеспрямована робота підприємств і організацій дозволили отримати позитивний фінансовий результат. Протягом останніх п’яти років всі 22 споживспілки працюють прибутково. Минулого року рентабельно працювали галузі кооперативної діяльності та 97 відсотків господарюючих суб’єктів. У міжз’їздівський період власні оборотні кошти системи зросли в 2,3 разу, пайовий капітал, включаючи внески на формування статутного капіталу підприємств, — у півтора разу. Інвестовано на модернізацію, будівництво та придбання основних засобів понад мільярд гривень.

Помітно посилено соціальний захист працівників системи. Нині їх середньомісячна заробітна плата в 1,7 разу перевищує прожитковий мінімум, встановлений державним бюджетом. З 2005 року жодна кооперативна організація не має заборгованості з виплати заробітної плати. Водночас організації і підприємства споживчої кооперації у звітному періоді сплатили до бюджетів та державних цільових фондів 3,5 млрд. гривень різних податків і зборів.

Проте, через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин, не вдалося знайти шляхи до вирішення у владних структурах низки питань щодо забезпечення нормальної діяльності кооперативних організацій та подальшого розвитку споживчої кооперації.

Насамперед це стосується внесення змін і доповнень до Закону України «Про споживчу кооперацію», вдосконалення податкового законодавства стосовно створення всім суб’єктам ринку рівних умов господарювання, а також законодавчого врегулювання виділення бюджетних коштів для виплати надбавок до заробітної плати працівникам кооперативних підприємств, розташованих на території гірських населених пунктів.

Делегати кооперативного форуму розглянуть звіт Ради і Правління Укоопспілки про їх роботу за 2004—2008 роки та визначать конкретні завдання щодо забезпечення ефективного господарювання кооперативних організацій і підприємств в умовах світової фінансової кризи, а також оберуть органи управління і контролю Центральної спілки споживчих товариств України.

Упевнений, що економіка нашої держави впорається з викликами світової економічно-фінансової кризи, а кооперативні методи господарювання, які успішно витримали випробування часом і довели свою життєздатність в умовах різних суспільно-політичних формацій та будь-яких катаклізмів, відіграють позитивну роль у її становленні.

Станіслав Бабенко,голова Правління Центральної спілки споживчих товариств України, доктор економічних наук.