15 березня — Всесвітній день прав споживача. Цього року він пройде під гаслом «Протидія просуванню на ринку нездорового харчування для дітей»

Чіпси, сухарики, солоні горішки, шоколадні батончики, шаурма... Свідомо чи несвідомо, та ми споживаємо те, що нас убиває. Недарма швидка та «вулична» їжа в усьому світі здобула назву «джанк-фуд» — від англійського «jank-food» (їжа-сміття). Підсумки невибагливих гастрономічних пристрастей українців підбивають лікарі, — нагадують у Держспоживстандарті. В Україні за останні десять років кількість дітей зі шлунково-кишковими захворюваннями збільшилася майже в півтора разу.

В Україні здоровому харчуванню малюків присвячено чимало законів. Проте «попри категоричну заборону, у шкільних буфетах досі продаються продукти з умістом консервантів та ненатуральних барвників», — розповідає начальник науково-дослідного центру випробувань продукції державного підприємства «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. Придбані батьками школярів в їдальнях кількох столичних навчальних закладів вафлі «Тріксі», «Джинс», а також шоколадно-вафельний батончик «Скейт» в результаті випробувань виявили свою непридатність для дитячого столу. В усіх цих продуктах знайшли чимало транс-ізомерів — сполук, що утворюються під час гідрогенізації олій. В організмі людини таке «сміття» викликає порушення життєдіяльності багатьох клітин, збільшує ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань.

В Україні транс-ізомери зобов’язані підраховувати тільки виробники масложирової промисловості — є відповідні вимоги для спредів та маргаринів (не більше 8 відсотків), а також жирів для молочної промисловості. Чи є небезпека в солодощах — нікого не цікавить.

Орієнтиром для виробників та продавців дитячого асортименту мають бути державні стандарти. Харчова промисловість послуговується більш як 2 тисячами вітчизняних стандартів. Проте тільки 24 з них стосуються дитячого раціону. На вміст багатьох небезпечних речовин наші продукти взагалі не перевіряють.

— Рівень показників безпеки, який встановлюється для продуктів дитячого харчування, визначений медико-біологічними вимогами і санітарними нормами, які в прямому значенні слова було затверджено ще в минулому столітті — 1989 року, — нарікає начальник відділу реєстрації технічних умов Укрметртестстандарту Євгенія Крицька. — А з того моменту багато води спливло, з’явилося дуже багато нових видів продукції, нових інгредієнтів...

Потребує вдосконалення і чинний закон про дитяче харчування. Цікаво, що він стосується лише раціону дітей до 3 років. Додаткових вимог до харчування дошкільнят і старших дітей взагалі не встановлено!

Ретельніше перевіряти, як і чим годують наших дітей, контрольним органам заважають... ті самі закони. «Уявляєте, ми змушені попереджати будь-яке підприємство про свій візит за 10 днів, — розводить руками Володимир Семенович. — За цей час можна прибрати з полиць усе підозріле і завезти на склад справді якісну продукцію. От і шкільні буфети Укрметртестстандартові довелося інспектувати «заочно», за допомогою батьків. До шкіл нас просто не пустили, мотивуючи відсутністю дозволу на перевірку від Міністерства освіти».