Звернення Голови Верховної Ради Володимира Литвина до Президента, Прем’єр-міністра, лідерів парламентських фракцій та усіх вітчизняних політиків, у якому глава парламенту закликав національних лідерів почати зміни з себе, консолідуватися та невідкладно вирішити три основоположні питання — зміна виборчого законодавства, чітке визначення повноважень Президента і прем’єра та організація влади на місцях — викликали значний резонанс. Подаємо відгуки на нього народних депутатів.

Ярослав Сухий (Партія регіонів):

Ще у 2004 році, коли переходили на партійні списки, малося на увазі: списки відкриті. А що з того вийшло? Тож це треба вдосконалювати. Тобто — вибори обов’язково на мажоритарному окрузі, але право висунення —політичним партіям. Бо для політичного структурування і відповідальності влади перед народом обов’язково потрібен подальший розвиток партійно-політичної системи. Розмежування гілок влади малося на увазі при конституційній реформі не приниження Президента чи підвищення прем’єра, а чітке розмежування. Не може бути дві виконавчі гілки влади.

Якщо на такій основі, що зараз існує в парламенті, ми побудуємо діяльність місцевих органів влади, то Україну чекає велика біда. Якась політична сила перемогла на виборах до Верховної Ради, сформувала коаліцію, вона ж призначає виконавчу владу, кабмін. Чому на місцях усе зроблено навпаки? Головою облдержадміністрації ставлять людину, яка вороже налаштована до тієї політичної сили, що перемогла в облраді. Наприклад, у Запорізькій області перемогли «регіони», які в облраді разом з іншими політичними силами мають більшість, а головою ОДА поставили спочатку «нашиста», потім Червоненка, а тепер взагалі хлопчика з секретаріату Президента. Це неприпустимо, бо штучно створює конфліктну ситуацію. Тому можна підтримати Володимира Михайловича і нагадати йому, що законопроект № 3207, який вносить зміни до Конституції з метою наповнення реальним змістом самоврядування, є цілком актуальним.

Василь Кравчук (БЮТ):

Якщо є конфлікт двох особистостей, то порядку ніякого не буде. Коли тягнуть, як Лебідь, Рак і Щука, віз стоятиме дуже довго. Я за те, щоб змінювати систему організації влади на місцях і у державі загалом, але треба обов’язково створювати виконавчі комітети. Якщо люди обирають депутатів районної чи обласної ради, довіряють певній політичній силі, отже, вона повинна формувати виконком і звітувати перед людьми за виконану роботу.

Щодо зміни виборчого законодавства — то я не за радикальні зміни. Сьогодні вимальовуються дві-три політичні сили, яким довіряє населення. Однак люди повинні знати, за кого вони голосують, а не обирати «кота в мішку». Будуть відкриті партійні списки — люди знатимуть, хто конкретно представлятиме їхній регіон, і голосуватимуть одночасно і за політичну силу, і за певну особу, депутата, до якого вони будуть постійно звертатися. Але я проти повернення до суто мажоритарної системи. Бідні не підуть балотуватися, бо їм бракуватиме коштів на проведення виборчої кампанії. А що для дуже багатого витратити мільйон, пообіцяти, дати подачки, підмалювати клуб чи підсипати дорогу, щоб люди проголосували за нього, а потім він на п’ять років забуде про людей. Були такі депутати-мажоритарники, яких бачили лише перед виборами.

Щодо повноважень гілок влади: ніколи не зрозумію, коли Президент забороняє керівнику влади в області приїжджати на засідання Кабінету Міністрів. Треба чітко визначити або обмежити президентські повноваження і зробити парламентсько-президентську державу, або додати повноважень Президенту і нехай він за все відповідає.