Виробники закликають рятувати АПК спільними зусиллями

Збільшення обсягів продукції агровиробництва завдяки рекордному торішньому врожаю зернових не покращило ні фінансові результати галузі, ні життєвий рівень сільського населення. Й причиною, говорили на парламентських слуханнях «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України», що відбулися вчора в сесійній залі Верховної Ради, є не лише вплив світової фінансової кризи. Навіть для харчової і переробної промисловості, де тривалий час спостерігалося зростання, спад очевидний. Обсяги виробництва тут у січні 2009-го, наголосив у своїй доповіді міністр аграрної політики Юрій Мельник, зменшилися на 14,3 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.

Те, що стан в АПК близький до катастрофічного, можна побачити на прикладі молочної галузі. Якщо м’ясо переробні підприємства, хоч як прикро звучить така перспектива, можуть імпортувати, то молоко як сировину для переробки ніхто нам не постачатиме. А власна молочна ріка невпинно міліє. І це не дивно — поголів’я корів скорочується з кожним місяцем. За інформацією голови правління Укрмолпрому Василя Бондаренка, за січень в масштабах країни недорахувалися 63 тисячі голів дійної череди, у лютому — ще 51 тисячі. Відповідно зменшується виробництво молока. А якщо по відсотку щомісяця?! За такої тенденції до кінця року вціліє лише сім з кожних восьми корів.

Не дивно, що молокозаводи потерпають від браку сировини. Підприємства галузі потужністю 18—24 млн. тонн молока торік переробили лише 5,4 мільйона. З другого боку, проблемою залишається низька купівельна спроможність наших співгромадян. Споживання молокопродукції на душу населення з 373 кг у 1991 році, зазначив Василь Бондаренко, впало до 206 кг у 2008-му.

Винна криза? Але як пояснити успіхи наших сусідів. Білорусь, незважаючи на фінансові негаразди, спрямовує значні кошти на розвиток молочного скотарства. В результаті виробництво молока зросло вдвічі проти 2000 року. А в Москві попередили, що через два роки Росія зможе повністю забезпечувати себе молочною продукцією, тому відмовиться від українського імпорту.

Тим часом на полицях наших крамниць вітчизняний товар витісняється закордонним. Кількість імпорту зростає. Одна з причин — при вступі до СОТ Україна знизила ввізне мито на молокопродукцію. А Євросоюз продовжує ухвалювати програми захисту власного виробника на молочному ринку.

Представник Укрмолпрому надав перелік антикризових заходів, закликав усі гілки влади терміново об’єднуватися навколо аграрних проблем. А не сприяти поглибленню катастрофічного стану у тваринництві, що призведе до вирізання поголів’я. Адже для його відновлення знадобиться щонайменше 7-8 років.

У своєму виступі голова парламентського Комітету з питань аграрної політики й земельних відносин Микола Присяжнюк також закликав не списувати усі негаразди на фінансову кризу. Вона лише поглибила й висвітлила проблеми. А для селянина криза — звичний стан. Серед «аграрних» здобутків останніх років Микола Присяжнюк назвав спад виробництва, особливо м’ясо-молочної продукції. Колись Україна виробляла 5 мільйонів тонн м’яса. А тепер? Торік ми імпортували 540 тисяч тонн, 70 тисяч з яких — сало! І звідки? З сусідньої Польщі. Фінансовий стан підприємств галузі не дає можливості активно проводити весняно-польові роботи. Тим часом банки майже згорнули кредитування. При тому, що рівень заробітків на селі падає, а натуроплата, наголосив голова аграрного комітету, все більше підміняє гроші. Те, що нині відбувається у земельних відносинах, Микола Присяжнюк назвав повним хаосом.

Підсумовуючи сказане, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович (на знімку) зазначив, що МінАП разом з Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин «знайдуть можливість відпрацювати ті підходи, які ляжуть в основу довготривалої програми розвитку агропромислового комплексу в Україні. З тим, щоб ми працювали і бачили не тільки перспективу АПК, а перш за все перспективу того, що мешканці українських сіл отримають той рівень життя, який принаймні на сьогодні забезпечується у великих містах країни».