Цими днями у всіх регіонах країни відзначали Шевченківські дні. Постать Великого Кобзаря досі залишається найвагомішою в українській літературі, хоча з дня його народження вже минуло 195 років, тобто змінилося не одне покоління поетів та письменників. Поеми Шевченка
«Кавказ», «Сон», «Катерина», послання «І мертвим, і живим» залишаються неперевершеними зразками громадянської лірики.Тому не дивно, що так звані шевченківські студії в університетах досі вивчають твори Кобзаря, і кожне нове покоління знаходить у його творчості нові аспекти. На рівні держави Тараса Шевченка тривалий час намагалися представити офіційним поетом-революціонером. Наслідком цього стали сотні (якщо не тисячі!) пам’ятників Кобзареві, що були встановлені ледь не в кожному місті України. Сьогодні керівники держави в Шевченківські дні теж покладають квіти до постаментів Кобзарю, проте хочеться вірити, що на цьому їхня зацікавленість творчістю Шевченка не обмежується. Підтвердженням того є, зокрема, щорічне вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка, яка підтримує найталановитіших письменників та художників.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Президент Віктор Ющенко, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко під час покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
