Дорогі українці!

Навесні, в березні, ми вшановуємо пам’ять великого Кобзаря. Тарас Шевченко для кожного свідомого українця є символом незламності духу, справжності, патріотизму і вселенської любові до України. Він писав:

«Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю!».

Його поезія — це душа народу. В ній — і ліризм «вишневих садків», і гіркота усвідомлення надмірних покірності та терплячості українців. Пророчі слова про волю та свободу є фундаментом і оберегом нашої національної ідентичності, традицій та мови.

Для сучасників Шевченко був передусім художником і поетом, а для наступних поколінь він — наставник, виразник національної ідеї, духовний провідник.

У своїх творах великий Кобзар закликав будувати процвітаючу державу, працювати на її благо — «в своїй хаті своя й пpавда, і сила, і воля...», бути справжніми синами й дочками українського народу.

Будьмо гідними продовжувачами справи Поета, патріотами своєї землі!

З повагою, Іван ВАКАРЧУК, міністр освіти і науки.